Інсулін детемір (Іnsulin detemir)

Формуляр лікарських засобів / Ендокринологія. Лікарські засоби / Засоби, що застосовуються для лікування цукрового діабету / Інсуліни / Інсуліни та аналоги для ін’єкцій тривалої дії / Інсулін детемір (Іnsulin detemir)

Фармакотерапевтична група: А10АE05 – протидіабетичні засоби. Інсуліни і аналоги тривалої дії.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: розчинний аналог базального інсуліну тривалої дії без вираженого піку активності; передбачуваність дії препарату більш виражена, ніж нейтрального протамін-інсуліну Хагедорна (НПХ) та інсуліну гларгіну; пролонгована дія препарату зумовлена тісним взаємозв'язком молекул інсуліну детеміру в місцях ін'єкцій і приєднанням до них альбуміну через бічний ланцюг жирної кислоти; у порівнянні з інсуліном НПХ інсулін детемір повільніше розподіляється в периферичних тканинах-мішенях; цей комбінований механізм пролонгованої дії зумовлює більш передбачувані швидкість всмоктування і характер дії інсуліну детеміру, ніж інсуліну НПХ; цукрознижуючий ефект препарату полягає у сприянні поглинанню глюкози тканинами після зв’язування інсуліну з рецепторами м’язових і жирових клітин, а також в одночасному пригніченні виділення глюкози з печінки; дія препарату триває до 24 год залежно від дози, що дає змогу обмежуватися 1 чи 2 ін'єкціями на добу; при введенні 2 р/добу стабілізація глікемії досягається після 2-3-х ін'єкцій; при введенні інсуліну детеміру із розрахунку 0,2-0,4 ОД/кг маси тіла більше 50 % максимального ефекту досягається через 3-4 год, а тривалість дії становить 14 год; після п/ш введення препарату фармакологічний ефект пропорційний дозі препарату; при дослідженні ефективності тривалого (6 міс.) лікування хворих на ЦД 1 типу оптимізація контролю глікемії (за даними рівня глюкози в крові натще і HbА1c) після введення препарату виявилася більш досконалою у порівнянні з введенням інсуліну НПХ як базально-болюсної терапії; при цьому у хворих не збільшувалася маса тіла і знижувався ризик виникнення гіпоглікемії під час нічного сну; після введення інсуліну детеміру профіль концентрації глюкози в нічні год більш плоский, ніж після введення інсуліну НПХ, що зумовлювало зменшення ризику розвитку гіпоглікемії.
Показання до застосування ЛЗ: лікування ЦД.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дозу препарату підбирають індивідуально; залежно від потреб хворого інсулін детемір вводять 1 або 2 р/добу; для хворих, які для оптимізації контролю глікемії мають потребу в двохразовому введенні препарату, вечірню дозу слід вводити перед вечерею чи перед відходом до сну, або через 12 год після ранкового введення препарату; перехід на лікування інсуліну детеміру хворих, які раніше одержували інсуліни середньої тривалості дії або пролонгованої дії, вимагає підбору доз і графіка його введення; у період переведення на інсулін детемір, а також у перші тижні лікування рекомендується проводити ретельний моніторинг рівня глюкози у крові; при комплексній антидіабетичній терапії необхідно підібрати дози і режим застосування препаратів (дози і час введення інсулінів короткої дії або дози прийнятих внутрішньо антидіабетичних препаратів).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гіпоглікемія; реакції в місцях введення препарату - почервоніння, набряк і свербіж у місцях ін'єкцій; ліподистрофія, набряк; АР, кропив’янка, висип; порушення зору - порушення рефракції, діабетична ретинопатія; периферичні нейропатії - оборотний стан "г. больової нейропатії".
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до інсуліну детемір або до будь-якого інгредієнта препарату.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій, 100 ОД/мл по 3 мл у картриджах; р-н для ін'єкцій, 100 ОД/мл по 3 мл у картриджі, який вкладений в шприц-ручки.

Торгова назва: 
ІІ. Левемір® Пенфіл®, Левемір® Флекспен®, Novo Nordisk A/S, Данія