Судово-медична експертиза трупів новонароджених

Сторінка 2

Перед внутрішнім дослідженням трупа новонародженого іноді проводять його рентгенографію — пробу Ділона, за допомогою якої визначають наявність повітря в легенях і травному каналі.

Внутрішнє дослідження трупа немовляти також має певні особливості.

Секційний розріз роблять по серединній лінії, починаючи з нижньої губи через підборіддя, нижню щелепу, шию, грудну клітку і верхню частину живота. На 1,5-2 см вище від основи пуповини розріз роздвоюють на дві гілки, які доходять до середини пахвинної зв’язки (рис. 13). Цей розріз дозволяє докладніше оглянути порожнину рота, горла, м’язи шиї, а також забезпечує цілість пупкових судин, які підлягають ретельному макро і мікроскопічному дослідженню.

Перед тим, як витягти органи ротової порожнини, шиї, грудної і черевної порожнин, накладають відповідні лігатури. Утворюють два органокомплекси:

1) серце; загрудинна залоза, легені;

2) шлунок і кишки.

Їх використовують для проведення плавальних проб.

Внутрішні органи досліджують звичайним способом. Проте під час розтину порожнин серця оглядають овальний отвір, вивчають стан артеріальної (боталової) протоки. Із правого шлуночка проходять у легеневу артерію, її праву і ліву гілки. В отвір артеріальної протоки вводять зонд у напрямку справа наліво і знизу вгору в аорту.

Розтин порожнини черепа новонароджених потребує особливої техніки для виявлення і оцінки внутрішньочерепних пошкоджень, які можливі під час пологів. Після відсепарування м’яких тканин голови оцінюють стан пологової пухлини, тім’ячок, кісток склепіння черепа. Потім замість звичайного циркулярного розпилу вирізують ножицями в кістках склепіння черепа (лобової і тім’яної) два симетричних вікончастих отвори так, що вздовж стрілоподібного шва залишається непошкоджена кісткова смуга завширшки 2-3 см. Після того, як через ці отвори оглянуто півкулі мозку, останні вилучають і ретельно досліджують та описують стан великого серпоподібного відростка твердої мозкової оболонки намету мозочка і венозних пазух.

Внаслідок драглистої консистенції речовини головного мозку півкулі його доцільно досліджувати після попередньої фіксації в 10% розчині формаліну протягом 3-5 діб.

Під час судово-медичного розтину трупа новонародженого досліджують також спинномозковий канал і спинний мозок.

Експертиза трупа немовляти нерідко потребує використання додаткових лабораторних досліджень (судово-гістологічного, імунологічного для встановлення групи крові та судово-токсикологічного.

При судово-медичному розтині трупів новонароджених експерт має визначити:

1) чи є дитина новонародженою;

2) чи доношеною і зрілою вона народилася;

3) чи була ця дитина життєздатною;

4) живою чи мертвою народилася дитина;

5) якщо дитина народилася живою, скільки часу вона жила після народження;

6) чи були надані дитині потрібна допомога і належний догляд;

7) причину смерті новонародженого.

2. Встановлення новонародженості

В загальномедичному аспекті новонародженість — це початковий період життя дитини та адаптації її до умов навколишнього середовища. Щодо визначення терміну новонародженості єдиної думки серед клініцистів немає. Акушери вважають, що цей період триває 7 днів, педіатри — до 1 місяця.

В судовій медицині новонародженою вважають ди­тину, в якої є ознаки, характерні для плода (пуповина, першорідне мастило, пологова пухлина, першорідний кал — меконій, жовтуха новонароджених), або хоча б одна із них.

Основною ознакою новонародженості є пуповина, яка протягом першої доби життя дитини має білий або жовтувато-бурштиновий колір, циліндрична чи дещо приплюснута, драглистого вигляду, соковита, волога, без ознак демаркаційного кільця або з початковими його ознаками. Через 6-12 год. після народження живої дитини в основі пуповини виникає демаркаційне кільце у вигляді почервоніння, яке свідчить про початок запалення по лінії майбутнього відпадіння пуповини. При гістологічному дослідженні цієї зони виявляється лейкоцитарна інфільтрація.