Статеві органи

Сторінка 2

Шкіра мошонки тонка, пігментована, вкрита товстим, рідким волоссям і має багато потових та сальних залоз. По серединній лінії мошонки розмі­щений шов, якому всередині відповідає сполучно-тканинна перегородка, що поділяє мошонку на дві камери для правого та лівого яєчок.

Під шкірою розміщується шар непосмугованих м'язових клітин, який утворює так звану м‘ясисту оболонку. Скорочення цього шару надає мошонці зморшкуватого вигляду.

За м'ясистою оболонкою лежить зовнішня сім'яна фасція, що являє собою продовження поверхневої фасції живота. Глибше розташований під­вішуючий м'яз яєчка, покритий одной­менною фасцією. За згаданим м'язом розміщена внутрішня сім'яна фасція, яка відповідає внутрішньочеревній фас­ції, що утворилась з так званого піхвового відростка очеревини, який у плоду чоловічої статі ' проникає з , черевної порожнини в мошонку.

Піхвова оболонка яєчка має дві пластинки: нутряну (зрощену з білко­вою оболонкою яєчка) та пристін­кову (зрощену з внутрішньою сім'яною, фасцією). Між обома пластинками є щілина заповнена серозною ріди­ною.

Рис. 105. Зовнішні жіночі статеві органи:

/ —лобковий горб;2 -передня спайка губ; 3- передня шкірочка клітора ; 4 - головка клітора ; 5- велика сормітна губа; 6-сечівник;7-мала сормітна губа; 8, 15-отвір піхви; 9—вуздечка сормітних губ; 10—промежина;11- відхідник ; 12-задня спайка губ; 13-присінок піхви;

14, 16-дівоча перетенка;17-–зовнішнє вічко сечівника; 18 вуздечка клітора.

До зовнішніх жіночих статевих органів належать великі й малі соромітні губи та клітор.

Великі сормітні губи(labia majora pudendi) — парні, масивні складки шкі­ри, досить пружні, які йдуть паралельно одна одній і обмежують з боків сормітну щілину.

Товщу великих соромітних губ утво­рює жирова клітковина, в якій роз­міщені венозні сплетення та великі присінкові залози. Спереду та ззаду великі соромітні губи з'єднані між собою невеликими складками шкіри, або передньою та задньою спайками губ.

Шкіра зовнішньої поверхні великих соромітних губ пігментована, має бага­то потових та сальних залоз і вкрита рідким, товстим волоссям, яке перехо­дить наперед на ділянку лобкового горба. Цей горб утворюється лобковими кістками та добре розвиненою жировою клітковиною. Внутрішня поверхня вели­ких соромітних губ гладка, волога і нагадує слизову оболонку.

Малі сормітні губи (labia minora pudendi) — парні, тонкі складки шкіри, розміщені досередини від великих соромітних губ, паралельно їм, але тонші та коротші. При зімкнутій соро­мітній щілині малі соромітні губи іноді дещо виступають між великими соромітними губами.

У товщі малих соромітних губ розміщені венозні сплетення тамалі присінкові залози.

Непарний простір, витягнутий у передньо-задньому напрямі, який обмеже­ний відведеними малими губами, на­зивається присінком піхви. У глибині присінка піхви лежить отвір піхви. У присінок піхви відкривається зов­нішній отвір жіночого сечівника, парні отвори протоків присінкових залоз та численні протоки малих присін­кових залоз.

Клітор (clitoris) — невелике пальце­подібне випинання,яке за своїм розвитком відповідає статевому члену.

Клітор розміщується між передньою спайкою губ та зовнішнім отвором жіночого сечівника І складається з го­ловки, тіла та ніжки. Тіло клітора утворюють печеристі тіла (праве та ліве) 1,5—2,5 см завдовжки, фіксовані своїми ніжками до лобкових кісток.

Подразнення численних рецепторів клітора викликає статеве збудження.

Промежина ділянка (regio регіпеа-lis) — ділянка тіл'а людини, обмежена спереду лобковою дугою, по боках — сідничними горбами та ззаду—купри­ком. У вузькому розумінні, промежиною вважають незначну ділянку між від­хідником та зовнішніми статевими органами. Комплекс м'язів та фасцій, розміщених у промежині, утворює тазове дно, яке закриває вихід з малого таза. По серединній лінії промежини, на шкірі розміщени ,шов промежини який ділить промежину на праву та ліву половини.

Лінією, проведеною через обидва сідничних горба, промежинну ділянку поділяють на