Аборт та його види

Сторінка 2

Повний аборт. Плідне яйце повністю виходить із матки. При цьому мат­ка скорочується, канал її шийки закривається, кровотеча припиняється. У ранні терміни вагітності повний аборт спостерігається значно рідше ніж у пізні. Навіть за відсутності кровотечі потрібно зробити вишкрібання стінок порожнини мат­ки, щоб запобігти її інфікуванню й утворенню плацентарного поліпа.

Клінічна картина самовільного викидня залежить також від терміну вагітності, стадії, причини, яка викликала переривання вагітності.

Для аборта в І триместрі характерне поєднання больового синдрому та кров'янистих виділень, у II триместрі ранніми проявами викидня є перей­моподібний біль у нижніх відділах живота, кровотеча приєднується після народження плода. Значна кровотеча, як правило, є провідним симптомом при перериванні вагітності на фоні передлежання плаценти. Залежно від етіологічних факторів, які викликали мимовільний аборт, можуть бути особ­ливості його клінічних проявів.

Плацентарний поліп — це ускладнення аборта, яке виникає при за­тримці в матці залишків плаценти, оболонок, що проростають сполучною тканиною і щільно прикріплені до стінок матки. Плацентарний поліп за­тримує регенерацію слизової оболонки. Клінічно проявляється тривалими кров'янистими виділеннями. Діагноз підтверджується за допомогою біма-нуального, ультразвукового, гістероскопічного досліджень. Лікування про­водиться шляхом вишкрібання порожнини матки кюреткою або видалення поліпа під контролем гістероскопа.

У випадку тривалого перебігу мимовільного аборта нерідко з піхви в матку проникають патогенні мікроорганізми (стафілококи, стрептококи, анаероби — бактероїди, пептококи та ін.), які спричиняють розвиток інфіко­ваного (гарячкового) аборта.

Залежно від ступеня поширення інфекції розрізняють:

• неускладнений інфікований аборт (інфекція залишається локалізова­ ною в матці — ендометрит);

• ускладнений інфікований викидень (інфекція вийшла за межі матки, але процес обмежується ділянкою малого таза — параметрит, пельвіо- перитоніт);

• септичний аборт (інфекція набула генералізованого характеру — сеп­ тицемія, септикопіємія, анаеробний сепсис, септичний шок).

При неускладненому гарячковому викидні матка й придатки під час паль­пації неболючі, лейкоцитоз невисокий, ШОЕ збільшена, температура тіла підвищена, пульс відповідає температурі. Загальний стан жінки задовіль­ний.

При ускладненому аборті інфекція поширюється за межі матки трьо­ма шляхами: лімфогенним, гематогенним і по маткових трубах. Крім мат­ки ушкоджуються придатки (аднексит), тазова очеревина (пельвіопери-тоніт), навколоматкова клітковина (параметрит). Запальний процес нерідко супроводжується нагноєнням і скупченням гною в трубах (піосальпінкс), яєчниках (піооварій), матково-прямокишковому заглибленні тазової оче­ревини (абсцес дугласового простору) і клітковині малого таза. Загаль­ний стан хворої при гнійному процесі тяжкий. Спостерігаються висока температура тіла, озноб, порушення функції нервової системи, обміну речовин, зміни в картині крові та в інших системах і органах, значно по­силюється біль.

Септичний аборт характеризується дуже тяжким загальним станом хворої. Температура тіла висока, пульс прискорений і не відповідає темпе­ратурі, з'являється озноб. Шкіра бліда з жовтуватим або сіруватим відтінком, язик сухий, сон порушений, апетит відсутній. Нерідко виникають тромбо­флебіти і метастатичні абсцеси в легенях, нирках та інших органах. Мож­ливий розвиток інфекційно-токсичного шоку і гострої ниркової недостат­ності.

Лікування. При загрозі аборта й аборті, що розпочався, хвору госпіта­лізують. У лікарні проводять комплексне лікування, спрямоване на усунен­ня головного етіологічного чинника. Застосовують засоби, які регулюють функцію нервової системи: настойки валеріани, кропиви собачої. У ІІ-ІІІ триместрах вагітності при значних психоемоційних навантаженнях можна використовувати тріоксазин (по 0,3 г 2-3 рази на добу), тазепам (по 0,01 г 2 рази на добу), седуксен (по 0,005 г 1-2 рази на добу). Призначають спазмо­літичні засоби (но-шпа по 0,04 г, свічки з папаверину гідрохлориду — по 0,02 г 3-4 рази на добу). Якщо біль дуже сильний, то вводять 2 мл но-шпи і 2 мл баралгіну 2-3 рази на добу внутрішньом'язово. Залежно від причин аборта, гормональних показників, терміну вагітності проводять гормональну терапію. Призначають 1 % розчин прогестерону (по 1 мл внутрішньом'язо­во, на курс —10 ін'єкцій). Застосовують туринал (по 5 мг 1 -3 рази на добу), або утрожестан (по 100 мг 1 -2 рази на добу), або ацетомепрегенол (по 0,125-1,5 мг на добу), або дюфастон. При зниженні екскреції хоріонічного гона-дотропіну використовують хоріогонін по 750-1000 ОД 2-3 рази на тиждень. Зазначені лікувальні заходи у разі необхідності проводять до 15-16-го тиж­ня вагітності. Далі призначають адреноміметики (партусистен та ін.). При значній збудливості матки вводять внутрішньом'язово 10 мл 25% розчину магнію сульфату. Рекомендовані вітаміни (групи В, ретинол, аскорбінова кислота, токоферол), а також вживання свіжих фруктів, ягід, овочів. При аборті, що розпочався, необхідно застосовувати дицинон (по 0,25 г 3 рази на добу), аскорутин (по 1 таблетці 3 рази на добу).