Гострий апендицит

Сторінка 5

Апоплексія яйника частіше буває в молодих жінок і, як пра­вило, на 10-14 день після менструації. Біль у хворих з'являється раптово й іррадіює в стегно й промежину. На початку захворю­вання може виникати колапс. Проте загальний стан хворих страж­дає незначно. Коли в живіт виділилось мало крові, то через деякий час затихають усі ознаки патології органів черевної порожнини. При значній же крововтраті з'являються ознаки, характерні для гос­трої анемії. Живіт частіше м'який і болючий внизу (позитивний симптом Куленкампфа: різкий біль під час пальпації живота й відсутнє напруження м'язів передньої черевної стінки).

При пункції заднього склепіння отримують кров, що не згортається.

Позаматкова вагітність. Необхідність диференціювати гострий апендицит із перерваною позаматковою вагітністю виникає тоді, коли при огляді хвора скаржиться лише на біль внизу живота, більше справа, тобто, коли відсутня класична клініка порушеної позаматкової вагітності. З огляду на це, треба пам'ятати, що при позаматковій вагітності декілька днів перед її порушеннням внизу живота може бути переймистий біль, інколи ж із вагіни з'являються виділення "кавового" кольору. В анамнезі часто наявні гінекологічні захворю­вання, аборти й патологічний перебіг вагітності. Для клінічної карти­ни таких хворих притаманна раптова поява інтенсивного болю вни­зу живота. Часто виникає короткочасна втрата притомності. При пальпації болючість буває локалізованою значно нижче, ніж при апендициті, живіт м'який, визначають позитивний симптом Кулен-кампфа. Про вагітність свідчать порушення менструального циклу, характерні зміни в молочних залозах, піхві й матці. Під час вагінального обстеження інколи вдається пропальпувати збільшену трубу матки. Температура тіла частіше нормальна. Якщо крово­втрата невелика, то змін в аналізі крові немає. Переконливим доказом порушеної позаматкової вагітності треба вважати кров тем­ного кольору, одержану при пункції заднього склепіння піхви.

Гострий холецистит. Високе розміщення червоподібного відростка в правій половині живота при його запаленні може вик­ликати клініку, дещо подібну до гострого холециститу. Але на відміну від апендициту, у хворих із холециститом біль інтенсивніший, має колікоподібний характер, локалізується в правому підребер'ї й іррадіює в праве плече й лопатку. Відсутня також епігастральна фаза. Напад болю може виникати після прийому жирної й гострої їжі, супруводжуватись нудотою й багаторазовою блювотою жовчю.

В анамнезі у хворих часто є дані про жовчнокам'яну хворобу. При огляді виявляють інтенсивну болючість у правому підребер'ї, збільше­ний жовчний міхур і позитивні симптоми Мерфі й Ортнера.

Правобічна ниркова коліка. Для цього захворювання прита­манні різкий біль у животі на рівні нирки і в попереку, гематурія й дизурічні явища, які можуть мати місце при подразненні сечоводу запаленим відростком. Інтенсивність болю при нирковій коліці — одна з основних відмінностей від гострого апендициту. Біль спочат­ку з'являється в попереку й іррадіює вниз за ходом сечоводу в статеві органи й передню поверхню стегна. Вирішальною в діагностиці є оглядова урограма, а при необхідності — хромоцистоскопія. Відсутність функції нирки справа достовірно дозволяє виключити діагноз гострого апендициту.

В ~ Г

Рис. 3.3.2. Етапи антеградної апендектомії: А — доступ Волковича-Мак-Бурнея; Б — пошарове розкриття черевної порожнини; В — мобілізація червоподібного відростка; Г — перев'язка червоподібного відростка біля основи та його відрізання;

Тактика і вибір методу лікування

Як свідчить досвід хірургів усього світу, при гострому апендициті своєчасна операція є єдиним ефективним методом лікування.

Доступ для апендектомії повинен найкраще забезпечити ви­конання операції. У типових випадках це може бути розріз Вол-ковича-Мак-Бурнея.

При знеболюванні перевагу варто віддати методам загально­го характеру. Коли під час операції апендикулярний відросток без особливих труднощів можна вивести в рану, виконують анте-градну апендектомію. На затискачах відрізають і перев'язують його брижу. Біля основи апендикс перетискують, перев'язують і перерізають. Куксу обробляють антисептичним розчином і перитонізують за допомогою кисетного шва (рис. 3.3.2).