Medcolifes
Медичний
Сайт



Октреотид (Octreotide)

Фармакотерапевтична група. Н01СВ02 - гормони, що гальмують ріст. Гіпоталамічні гормони. Код АТС.
Основна фармакотерапевтична дія: синтетичне похідне гормону соматостатину, що виявляє подібні з ним фармакологічні ефекти, але має більш тривалу дію; знижує кислотопродукцію, моторику ШКТ; пригнічує патологічно підвищену секрецію гормону росту, пептидів і серотоніну, що продукуються у гастроентеро-панкреатичній ендокринній системі; у нормі знижує секрецію гормону росту, що спричинюється аргініном, стресом та інсуліновою гіпоглікемією; секрецію інсуліну, глюкагону, гастрину й інших пептидів гастроентеропанкреатичної ендокринної системи, що спричинюється прийомом їжі, а також секрецію інсуліну і глюкагону, що стимулюється аргініном; секрецію тиреотропіну, що спричинюється тиреоліберином; пригнічення секреції гормону росту в октреотиді (на відміну від соматостатину) проходить у значно більшій мірі, ніж інсуліну; введення октреотиду не супроводжується феноменом гіперсекреції гормонів за механізмом “негативного зворотного зв’язку"; у хворих на акромегалію знижує концентрацію гормону росту і /або соматомедину А в плазмі крові; клінічно значуще зниження концентрації гормону росту (на 50% і більше) відмічається майже у всіх хворих, нормалізація ж вмісту гормону росту в плазмі (менше 5 нг/мл) досягається приблизно у половини хворих; при карциноїдних пухлинах призначення октреотиду може приводити до зменшення вираженості симптомів захворювання, у першу чергу таких, як припливи і діарея, клінічне поліпшення супроводжується зниженням концентрації серотоніну в плазмі і екскреції 5-гідроксііндолоцтової кислоти із сечею; при пухлинах, що характеризуються гіперпродукцією вазоактивного інтестинального пептиду (ВІПоми), зменшує секреторну діарею; можливо уповільнення або припинення прогресування пухлини, навіть зменшення її розмірів і особливо метастазів у печінку; клінічне поліпшення, як правило, супроводжується зменшенням (майже до нормальних значень) концентрації вазоактивного інтестинального пептиду (ВІП) у плазмі; при глюкагономах, незважаючи на помітне зменшення некротизуючого мігруючого висипу, не робить будь-якого істотного впливу на перебіг ЦД (який часто спостерігається при глюкагономах) і, як правило, не приводить до зниження потреби в інсуліні або пероральних цукрознижувальних засобах; у хворих на діарею викликає її зменшення, що супроводжується збільшенням маси тіла, часто відмічається швидке зниження концентрації глюкагону в плазмі, проте при тривалому лікуванні цей ефект не зберігається; водночас симптоматичне поліпшення залишається стабільним тривалий час; при гастриномах (с-мі Золлінгера-Еллісона) октреотид застосовують як монотерапію або в комбінації з блокаторами Н2-рецепторів і інгібіторами протонного насоса, може знизити утворення соляної кислоти в шлунку, можливо зменшення вираженості й інших симптомів, імовірно пов’язаних із синтезом пептидів пухлиною, у тому числі припливів.
Показання для застосування ЛЗ: акромегалія (за відсутності достатнього ефекту від хірургічного лікування, променевої терапії і лікування агоністами допаміну; у неоперабельних хворих, а також у хворих, що відмовилися від хірургічного лікування); купірування симптоматики пухлин гастроентеропанкреатичної ендокринної системи (карциноїдної пухлини з наявністю карціноїдного с-му; пухлини, що характеризуються гіперпродукцією вазоактивного інтестинального пептиду – ВІПоми; глюкагонома; гастриноми (с-м Золлінгера-Еллісона); інсуліноми; пухлини, що характеризуються гіперпродукцією соматоліберину – соматолібериноми); рефрактерна діарея у хворих на СНІД; г. панкреатит; профілактика ускладнень після операцій на підшлунковій залозі; припинення кровотеч і профілактика повторної кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу при цирозі печінки (у комбінації з ендоскопічною склерозуючою терапією).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: п/ш при акромегалії – у початковій дозі 50 – 100 мкг, з інтервалами 8 або 12 год; надалі підбір дози оснований на щомісячних визначеннях концентрації гормону росту в крові, аналізі клінічних симптомів і переносимості препарату; для більшості хворих добова доза становить 200–300 мкг; не слід перевищувати МДД - 1,5 мг/добу; якщо після 3 місяців лікування не відмічається достатнього зниження вмісту гормону росту та поліпшення клінічної картини захворювання, терапію слід припинити; при ендокринних пухлинах гастроентеропанкреатичної системи – п/ш, у початковій дозі по 50 мкг 1–2 р/добу; надалі залежно від досягнутого клінічного ефекту, впливу на вміст гормонів, що виробляються пухлиною (у випадку карциноїдних пухлин – вплив на виділення 5-гідроксііндолоцтової кислоти із сечею), і переносимості дозу можна поступово збільшити до 100–200 мкг 3 р/добу; при рефрактерній діареї у хворих на СНІД – п/ш, у початковій дозі 100 мкг 3 р/добу; якщо після одного тижня лікування діарея не припиняється, дозу збільшують (за умови нормальної переносимості) до 250 мкг 3 р/добу; при неефективності терапії протягом тижня (у дозі 250 мкг 3 р/добу) лікування припиняють; для профілактики ускладнень після операцій на підшлунковій залозі – п/ш, першу дозу 100 мкг/год до лапаротомії, після операції – по 100 мкг 3 р/добу протягом 7 наступних днів.
Побічна дія ЛЗ та ускладнення при застосуванні ЛЗ: анорексія, нудота, блювання, абдомінальні болі спастичного характеру, метеоризм, діарея, стеаторея (без явищ мальабсорбції); г. гепатит без холестазу, гіпербілірубінемія, підвищення активності “печінкових” трансаміназ і ЛФ, γ-глутамілтрансферази; г. панкреатит; алопеція; тривале застосування – холелітіаз, реактивний панкреатит, зниження толерантності до глюкози (зумовлено гальмуванням секреції інсуліну), стійка гіперглікемія, гіпоглікемія, АР; місцеві ефекти - болючість у місці введення, свербіжа, печіння, гіперемія шкіри, припухлість.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до октреотиду; з обережністю – ЖКХ, ЦД, вагітність, період лактації.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій 0,01% по 1 мл в амп.; р-н для в/в та п/ш введення по 1000 мкг/5 мл (200 мкг/мл) у фл.; р-н для в/в та п/шо введення, 50 мкг/мл по 1 мл у фл.; р-н для в/в та п/ш введення, 100 мкг/мл по 1 мл у фл.; р-н для в/в та п/ш введення, 500 мкг/мл по 1 мл у фл.; р-н для ін'єкцій, 0,05 мг/1 мл, 0,1 мг/1 мл, 0,05 мг/мл, 0,1 мг/мл по 1 мл в амп.

Торгова назва: 
І. Укреотид, ЗАТ "Трудовий колектив Київського підприємства по виробництву бактерійних препаратів "Біофарма" для ТОВ "Фарм Лінк"           
ІІ. Генфастат, Omega Laboratories Ltd. для "Genfa Medica S.A", Канада/Швейцарія           
Окерон, Wockhardt Ltd, Індія           
Октрайд, Sun Pharmaceutical Industries Ltd, Індія           
Октреcтатин, ЗАТ "Фарм-Синтез", Російська Федерація           
Сандостатин® , Novartis Pharma AG, Швейцарія         

Дивіться також

Засоби для лікування ураження нервових корінців та сплетінь
Глюкокортикоїди Дексаметазон (Dexamethasone) (перегляньте розділ «Ендокринологія. Лікарські засоби») Метилпреднізолон (Methylprednisolone) (перегляньте розділ «Ендокринологія. Ліка ...

Церебролізин (Cerebrolysin)
Фармакотерапевтична група: N06BX - психостимулюючі та ноотропні препарати. Основна фармакотерапевтична дія: протеолітична пептидна фракція, одержана з мозку свиней, стимулює диференціацію клітин, пок ...

Сибутрамін (Sibutramine)
Фармакотерапевтична група: А08АA10 - засоби, що застосовуються при ожирінні. Анорексигенні препарати центральної дії. Основна фармакотерапевтична дія:  анорексигенна. Показання для застосуванн ...

Головна | Мапа сайту | Найпопулярніше | Пошук | Зв'язок
© www.medcolifes.ru. All Rights Reserved.