|
Фармакотерапевтична група: M04AA01 - засоби, які гальмують утворення сечових конкрементів і полегшують їх виділення з сечею.
Основна фармакотерапевтична дія: інгібує фермент ксантиноксидазу, яка бере участь у перетворенні гіпоксантину в ксантин та ксантину в сечову кислоту, внаслідок знижується вміст уратів в сироватці крові, що запобігає їх відкладенню у тканинах та нирках; .
Показання для застосування ЛЗ: для дорослих: гіперурикемія (з рівнями сечової кислоти в сироватці крові 500 мкмоль (8,5 мг/100 мл) та вище і не контрольована дієтою); захворювання, викликані підвищенням рівня сечової кислоти в крові, особливо при подагрі, уратній нефропатії та уратній сечокам’яній хворобі; вторинна гіперурикемія різної етіології; первинна та вторинна гіперурикемія при різних гемобластозах (г. лейкозі, хронічному мієлолейкозі, лімфосаркомі); цитостатична та променева терапія пухлин; псоріаз; терапія ГКС; для дітей: уратна нефропатія, в результаті лікування лейкемії; вторинна гіперурикемія (різної етіології); вроджена ферментативна недостатність, зокрема с-м Леша - Нієна (частковий або повний дефіцит гіпоксантин-гуанін-фосфорибозилтрансферази) та вроджений дефіцит аденін-фосфорибозилтрансферази.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: приймають внутрішньо після їжі, не розжовуючи, запиваючи великою кількістю води (не менше 200 мл); дітям у віці 3 - 6 років призначають у добовій дозі 5 мг/кг маси тіла, 6 - 10 років – по 10 мг/кг маси тіла; кратність прийому 3 р/добу; дорослим та дітям старше 10 років добову дозу визначають індивідуально залежно від рівня сечової кислоти в сироватці крові; зазвичай добова доза становить 100 - 300 мг/добу; при необхідності початкову дозу поступово підвищують на 100 мг кожні 1 - 3 тижні до отримання максимального ефекту; підтримуюча доза становить 200 - 600 мг/добу; в окремих випадках доза препарату може бути підвищена до 600 - 800 мг/добу; якщо добова доза перевищує 300 мг, її слід розподілити на 2 - 4 рівних прийоми; максимальна разова доза становить 300 мг, МДД – 800 мг; при підвищенні дози необхідно проводити контроль рівня оксипуринолу в сироватці крові; у пацієнтів з нирковою недостатністю лікування починають з добової дози 100 мг, яку підвищують тільки у випадку недостатньої ефективності препарату; при підборі дози слід керуватись величиною кліренсу креатиніну: кліренс креатиніну більше 20 мл/хв - добова доза алопуринолу 100 - 300 мг; КК 10 - 20 мл/хв - 100 - 200 мг; КК менше 10 мл/хв - 100 мг або вищі дози з більшими интервалами між прийомами (1 - 2 та більше днів залежно від стану пацієнта та функціональної здатності нирок; у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, кожний сеанс гемодіалізу (2 - 3 рази на тиждень) може супроводжуватися застосуванням 300 мг алопуринолу; для профілактики гіперурикемії при променевій терапії та хіміотерапії пухлин препарат призначають по 400 мг/добу; препарат слід приймати за 2-3 дні до початку або одночасно з антибластомною терапією і продовжувати прийом протягом декількох днів після закінчення специфічного лікування; тривалість лікування залежить від перебігу основного захворювання
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: на початку курсу лікування може виникнути г. напад подагри через мобілізацію сечової кислоти з подагричних вузликів та інших депо; з боку ШКТ та печінки - нудота, блювання, діарея, оборотне підвищення рівня трансаміназ та лужної фосфатази в крові, гепатит, стоматит, г. холангіт; система кровотворення - лейкопенія, лейкоцитоз, еозинофілія; тяжке ушкодження кісткового мозку (тромбоцитопенія, агранулоцитоз, апластична анемія), особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю; серцево-судинна система - брадикардія, гіпертензія; ЦНС - запаморочення, головний біль, сонливість, слабкість, стомлюваність, атаксія, депресія, судоми, парези, парестезії, нейропатії, периферичний неврит, міалгія; органи чуття: порушення зору, катаракта, порушення смакових відчуттів; сечовивідна система - інтерстиціальний нефрит з лімфоцитарною інфільтрацією, уремія, гематурія, ксантогенні камені; АР - еритема, кропив’янка, свербіж, лихоманка, озноб, артралгії, ексудативна мультиформна еритема, с-м Лайєлла; інші - алопеція, імпотенція, гінекомастія, ЦД; у пацієнтів з нирковою недостатністю, якщо доза не знижена, може розвинутися васкуліт із шкірними змінами, потім процес може поширитись на нирки та печінку; при виникненні васкуліту застосування препарату негайно припинити.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до алопуринолу або інших компонентів препарату; виражені порушення функцій печінки або нирок; період вагітності та годування груддю; дитячий вік до 3 років.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 100 мг,300мг.
Торгова назва ЛЗ:
Ι. Алопуринол, ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ"
ΙΙ. Аллогексал®, Salutas Pharma GmbH підприємство компанії "Hexal AG", Німеччина
Дивіться також Спазмолітики
Синтетичні спазмалітики та антихолінергічні засоби
Дротаверин (Drotaverine) (перегляньте розділ «Гастроентерологія. Лікарські засоби»)
Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засо ...
Прогестерон (Progesterone)
Фармакотерапевтична група: G03DA04 - гормони статевих залоз. Гестагени.
Основна фармакотерапевтична дія: один з гормонів жовтого тіла, що сприяє утворенню нормального секреторного ендометрія у жінок, ...
Прокаїнамід (Procainamide)
Фармакотерапевтична група: С01ВА02 - антиаритмічні препарати IА класу.
Основна фармакотерапевтична дія: антиаритмічна дія; чинить мембраностабілізуючу дію; гальмує вхідний швидкий потік іонів натрію, ...
|