Йопромід (Iopromide)

Формуляр лікарських засобів / Урологія, андрологія, сексопатологія, нефрологія. Лікарські засоби / Урологія. Лікарські засоби / Діагностичні (рентгенконтрасні) засоби / Йопромід (Iopromide)

Фармакотерапевтична група: V08AB05 - рентгеноконтрастні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія: неіонний, розчинний у воді рентгеноконтрастний засіб, похідний трийодзаміщеної ізофталевої кислоти, у якому міцно зв’язаний йод поглинає рентгенівські промені; контрастна речовина у різних дозах є похідним трийодзаміщеної ізофталевої кислоти, у якому міцно зв’язаний йод поглинає рентгенівські промені.
Показання для застосування ЛЗ: для контрастування при проведенні КТ голови, артеріографії та флебографії, включаючи внутрішньоартеріальну цифрову субтракційну ангіографію (ЦСА); в/в урографії, дослідження субарахноїдального простору та інших порожнин тіла.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: до 2 год перед дослідженням може підтримуватися нормальний режим харчування, протягом останніх 2 год пацієнт повинен утримуватися від їжі; перед і після внутрішньосудинного та інтратекального введення контрастної речовини необхідно забезпечити відповідну гідратацію; це стосується пацієнтів з множинною мієломою, ЦД, поліурією, олігурією, гіперурикемією, а також новонароджених, грудних дітей, малих дітей і пацієнтів похилого віку; новонароджені (до 1 місяця) та грудні діти (1 місяць – 2 роки) - грудні діти (віком до 1 року) і особливо новонароджені сприйнятливі до електролітичного дисбалансу і гемодинамічних змін; слід приділяти увагу щодо: дози контрастної речовини, що повинна вводитись, технічного виконання радіологічної процедури і стану пацієнта; виражені стани збудження, стривоженості і біль можуть збільшити ризик виникнення побічних ефектів і посилити пов’язані з введенням контрастної речовини реакції організму (цим пацієнтам призначити заспокійливий засіб); контрастна речовина, нагріта до t° тіла перед введенням, краще переноситься і може легше вводитись через знижену в’язкість; внутрішньосудинне введення контрастної речовини треба при можливості проводити у положенні лежачи; для пацієнтів, які страждають від вираженої ниркової, серцево-судинної недостатності, із загальним тяжким станом необхідно застосовувати якомога нижчу дозу контрастної речовини; у них рекомендується контролювати функцію нирок протягом принаймні 3 днів після проведення дослідження; при дозуванні слід враховувати вік, масу тіла, задачі, поставленї перед клініцистом, і техніку дослідження; наведені нижче дозування є тільки рекомендаціями і представляють загальні дози для середньостатистичної дорослої людини вагою 70 кг; дози наводяться для одноразових ін’єкцій або на кілограм (кг) маси тіла (МТ), як зазначено нижче; добре переносяться дози, що становлять до 1,5 г йоду/кг маси тіла; між окремими ін’єкціями слід надавати тілу достатній час для притоку внутрішньотканинної рідини з метою нормалізації підвищеної осмоляльності сироватки; у разі необхідності, особливо при перевищенні загальної дози 300-350 мл у дорослого, необхідно вводити додаткову воду і, можливо, електроліти; ангіографія дуги аорти Ультравіст 300 50 – 80 мл; селективна ангіографія - Ультравіст- 300 6 - 15 мл; грудна аортографія - Ультравіст-300/370 50 - 80 мл; черевна аортографія - Ультравіст - 300 40 – 60 мл; артеріографія - верхні кінцівки Ультравіст-300 8 – 12 мл, нижні кінцівки Ультравіст-300, 20 – 30 мл; ангіокардіографія - шлуночки серця Ультравіст-370 40 – 60 мл; коронарна ангіографія Ультравіст-370 5 – 8 мл; флебографія верхні кінцівки Ультравіст-240, 50 – 60 мл або Ультравіст-300 15 – 30 мл, нижні кінцівки Ультравіст-300 30 – 60 мл або Ультравіст-240 50 – 80 мл; в/в цифрова субтракційна ангіографія (ЦСА) - для отримання контрастних зображень великих судин тіла рекомендується болюсна внутрішньовенна ін’єкція 30 - 60 мл Ультравісту 300 або 370 (швидкість введення у ліктьову вену 8 - 12 мл/сек, у нижню полу вену - 10 - 20 мл/сек); кількість контрастної речовини, що залишається у вені, можна зменшити і використати діагностично за допомогою болюсної ін’єкції ізотонічного розчину натрію хлориду, яку слід зробити одразу ж після введення контрасту; для внутрішньоартеріальної ЦСА дозування і концентрації, які використовуються у звичайній ангіографії, можуть бути знижені; комп’ютерна томографія (КТ) - при можливості Ультравіст слід вводити болюсною в/в, бажано за допомогою ін’єкційної системи (ін’єктора); тільки для повільних сканерів приблизно половина загальної дози повинна вводитися болюсною ін’єкцією і залишок протягом 2-6 хв, щоб гарантувати відносно постійну – хоча не максимальну – концентрацію в крові; спіральна КТ, а, особливо багатошарова КТ дозволяє швидко накопичувати масив даних протягом одноразової затримки дихання; для оптимізації ефекту введеної в/в болюсної ін’єкції (80-150 мл Ультравісту 300) у ділянку, що досліджується (пік, час і тривалість накопичення), наполегливо рекомендується використовувати автоматичну ін’єкційну систему (ін’єктор) і контроль за болюсною ін’єкцією; при комп’ютерній томографії всього тіла необхідні дози контрастної речовини і швидкість її введення залежать від того, які органи досліджуються, від діагностичної задачі і особливо від часу сканування і формування знімків сканером, який використовується; КТ голови: дорослі - Ультравіст 240 1,5 - 2,5 мл/кг маси тіла або Ультравіст 300: 1,0 - 2,0 мл/кг маси тіла або Ультравіст 370: 1,0 - 1,5 мл/кг маси тіла; в/в орографія - фізіологічна гіпостенурія недозрілих нефронів дитячих нирок потребує відносно високих доз контрастної речовини – новонародженим 1,2 г йоду/кг маси тіла, дітям грудного віку (1 місяць-2 роки) 1,0 г йоду/кг маси тіла, дітям віком 2 - 11 років 0,5 г йоду/кг маси тіла, підліткам і дорослим 0,3 г йоду/кг маси тіла; збільшувати дозу для дорослих можна за наявності особливих показань; зазвичай перший знімок рекомендується виконувати вже через 2 - 3 хв після введення контрастної речовини; у новонароджених, грудних дітей і пацієнтів зі зниженою функцією нирок пізні знімки можуть покращити візуалізацію сечовивідних шляхів; дозування для інтратекального введення у дорослих може відрізнятися залежно від клінічної ситуації, методу дослідження і ділянки, яка досліджується; у випадку, якщо рентгенівська установка дозволяє робити знімки у всіх необхідних проекціях при незмінному положенні пацієнта, а також забезпечує рентгеноскопічний контроль за введенням контрасту, достатньо застосувати менші об’єми контрасту; мієлографія - Ультравісту 240 до 12,5 мл для мієлографії (не слід перевищувати дозу, що відповідає 3 г йоду, для одного дослідження); протягом артрографії, гістеросальпінгографії і EРХП ін’єкції контрастної речовини повинні контролюватись рентгеноскопічним методом; артрографія – 5 - 15 мл Ультравісту 240/300/370; гістеросальпінгографія – 10 - 25 мл Ультравісту 240; ЕРХП - дозування зазвичай залежить від задачі, поставленої клініцистом, і розміру структури, для якої слід отримати зображення.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: імунологічна система - анафілактичні реакції / гіперчутливість, анафілактичний шок (включаючи летальні випадки); ендокринна система - зміни показників функції щитоподібної залози, тиреотоксична криза; нервова система, психічні розлади - запаморочення, стурбованість, парестезія/гіпостезія, сплутаність свідомості, стан збудженості, стривоженості, амнезія, порушення мовлення, сонливість, непритомність, кома, тремор, конвульсії, парез/параліч, ішемія головного мозку/ інсульт, ІМ, транзиторна коркова сліпота; зір - зниження гостроти зору/порушення зору, кон’юнктивіт, сльозотеча; слух - порушення слуху; серцево-судинна система - аритмія, вазо дилатація, посилене серцебиття, біль/відчуття стиснення у грудях, брадикардія, тахікардія, зупинка серця, серцева недостатність, ішемія/ІМ, ціаноз, гіпотензія, гіпертензія, шок, вазоспазм, тромбоемболічні явища; дихальна система - чхання, кашель, риніт, задишка, набрякання слизової оболонки, БА, хрипота, набряк гортані/глотки/язика/обличчя, бронхоспазм, спазм гортані/глотки, набряк легенів, порушення дихання, зупинка дихання; ШКТ – нудота, блювання, порушення смаку, подразнення горла, дисфагія, набрякання слинних залоз, абдомінальний біль, діарея; шкіра та підшкірні тканини - кропив’янка, свербіж, висипання, еритема, ангіоневротичний набряк, шкірно-слизові порушення (напр., с-м Стівенса-Джонсона або с-м Лайєлла); нирки та сечові шляхи - ниркова недостатність, г. ниркова недостатність; загальні розлади та стан місця ін’єкції - відчуття жару або болю, головний біль, нездужання, лихоманка, посилене потовиділення, вазовагальні реакції, блідість, зміни t° тіла, набряк, локальний біль, помірне відчуття теплоти і набряк, запалення і ушкодження тканин у випадку екстравазації (виходу за межі судини); при інтратекальному застосуванні додатково спостерігаються невралгія, менінгіт, параплегія, психоз, асептичний менінгіт, зміни ЕКГ, болісні поклики до сечовипускання, біль у спині, біль у кінцівках, біль у місці ін’єкції; окрім вищезазначених небажаних ефектів при ЕРХП можуть спостерігатися підвищення рівня ферментів підшлункової залози, панкреатит.
Протипоказання до застосування ЛЗ: абсолютних протипоказань немає.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій та інфузій, 240 мг/мл по 50 мл у фл.; р-н для ін'єкцій та інфузій, 300 мг/мл по 10 мл, або по 20 мл, або по 50 мл, або по 100 мл у фл.; р-н для ін'єкцій та інфузій, 370 мг/мл по 30 мл або по 50 мл, або по 100 мл у фл.
 
Торгова назва ЛЗ:
ΙΙ. Ультравіст 300, Ультравіст 370, Schering AG Німеччина
Ультравіст 240, Schering AG Німеччина