|
Фармакотерапевтична група: L03АВ08 – інтерферони.
Основна фармакотерапевтична дія: противірусна та імунорегулююча дія; належить до родини цитокінів, які є природними протеїнами; активність інтерферону бета-1b є видоспецифічною; механізм дії інтерферону бета-1b при розсіяному склерозі остаточно не з'ясований; лише відомо, що біологічні властивості щодо модифікування відповідної реакції на інтерферон бета-1b опосередковуються його взаємодією зі специфічними рецепторами, виявленими на поверхні клітин людини; зв'язування інтерферону бета-1b з цими рецепторами індукує експресію низки речовин, які вважаються медіаторами біологічних ефектів інтерферону бета-1b; крім того, інтерферон бета-1b підвищує супресорну активність мононуклеарних клітин периферійної крові.
Показання для застосування ЛЗ: наявність окремого клінічного прояву, що дає підстави підозрювати захворювання розсіяним склерозом («клінічне ізольований с-м»): з метою затримки прогресування захворювання до підтвердженого розсіяного склерозу; рецидивуюче-ремітуючий перебіг розсіяного склерозу (за наявності в анамнезі не менше 2 загострень за останні 2 роки з повним або неповним відновленням неврологічних функцій); вторинно-прогресуючий перебіг розсіяного склерозу, що характеризується загостреннями або вираженим погіршенням неврологічних функцій упродовж останніх 2 років.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендовану дозу 0,25 мг (8 млн МО), що міститься в 1 мл р-ну, який готовий до застосування, вводять п/ш через день; на початку лікування рекомендується титрувати дозу- лікування слід розпочинати з дози 0,0625 мг (0,25 мл) п/ш через день, і поступово збільшувати до 0,25 мг (1,0 мл); період титрування можна адаптувати в залежності від індивідуальної переносимості; тривалість прийому препарату вивчається - була продемонстрована ефективність лікування, яке тривало протягом трирічного періоду; наявні дані за 5-річний період лікування пацієнтів із рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом вказують на стійкий ефект від терапії протягом усього періоду лікування; у випадку вторинно-прогресуючого розсіяного склерозу у контрольованому клінічному дослідженні була продемонстрована ефективність терапії упродовж 2 років з обмеженими даними за період до 3 років лікування; у пацієнтів із окремим клінічним проявом, що дає підстави підозрювати захворювання розсіяним склерозом, ефективність лікування була продемонстрована упродовж дворічного періоду.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: грипоподібні симптоми - гарячка, лихоманка, головний біль, міалгія, артралгія, нездужання або епізоди посиленого потовиділення; місцеві реакції в місці ін'єкції - гіперемія, припухлість, зміна кольору шкіри, запалення, біль, гіперчутливість, некроз і неспецифічні реакції. були значною мірою пов'язані із застосуванням 0,25 мг (8 мільйонів міжнародних одиниць) Бетаферону.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до природного або рекомбінантного інтерферону-В або до будь-якої із допоміжних речовин
Форми випуску ЛЗ: ліофілізований порошок для приготування р-ну для ін'єкцій по 0,3 мг (9,6 млн МО) у фл. або попередньо заповнених шприцах.
Торгова назва:
І. Бетабіоферон 1b, ЗАТ "Трудовий колектив Київського підприємства по виробництву бактерійних препаратів "Бiофарма"
ІІ. Бетаферон®, форми "in bulk": Boehringer Ingelheim Pharma GmbH & Co.KG, Німеччина, Boehringer Ingelheim, Австрія; готова лікарська форма: Schering AG, Німеччина
|
Сайт
