|
Антинеопластичні засоби мають як протипухлинну дію, так і здатність токсично діяти на нормальні тканини. Тому при призначенні певного засобу завжди приймають до уваги співвідношення можливої користі й ризику розвитку токсичних реакцій.
Протипухлинні засоби поділяють на кілька груп, кожна з яких характеризується специфічною протипухлинною активністю, місцем дії та токсичністю. Знання їх метаболізму та шляхів екскреції дуже важливе, оскільки при онкологічному захворюванні може порушуватися фармакокінетика препарату й збільшуватися його токсичність.
В теперішній час засоби для лікування злоякісних новоутворень застосовують переважно в комбінації – у вигляді поліхіміотерапії за спеціальними схемами , рідко у вигляді монотерапії. Зазвичай комбінації токсичніші, аніж окремі препарати, але мають переваги через збільшення протипухлинного ефекту, зниження розвитку резистентності до лікарських засобів та збільшення тривалості життя при лікуванні певних пухлин. Проте в деяких клінічних ситуаціях лікування лише одним препаратом залишається методом вибору.
Дивіться такожАмлодипін (Amlodipine)
Фармакотерапевтична група: С08СА01 - селективні антагоністи кальцію з переважним впливом на судини.
Основна фармакотерапевтична дія: гіпотензивна, антиангінальна дія; антагоніст іонів кальцію (блокато ...
Гідролізований лігнін
Фармакотерапевтична група: A07BC10 - ентеросорбенти.
Основна фармакотерапевтична дія: висока адсорбуюча, дезінтоксикаційна, протидіарейна, антиоксидантна властивість.
Показання для застосування ЛЗ: ...
М-холіноблокатори
Бронхолітичний ефект іпраторопію броміду менш виражений, ніж у b2-агоністів, початок дії більш повільний, дія більш тривала (бронхолітичний ефект триває до 8 год) (ступінь доказовості А). Тривалість д ...
|
Сайт
