Антинеопластичні засоби мають як протипухлинну дію, так і здатність токсично діяти на нормальні тканини. Тому при призначенні певного засобу завжди приймають до уваги співвідношення можливої користі й ризику розвитку токсичних реакцій.
Протипухлинні засоби поділяють на кілька груп, кожна з яких характеризується специфічною протипухлинною активністю, місцем дії та токсичністю. Знання їх метаболізму та шляхів екскреції дуже важливе, оскільки при онкологічному захворюванні може порушуватися фармакокінетика препарату й збільшуватися його токсичність.
В теперішній час засоби для лікування злоякісних новоутворень застосовують переважно в комбінації – у вигляді поліхіміотерапії за спеціальними схемами , рідко у вигляді монотерапії. Зазвичай комбінації токсичніші, аніж окремі препарати, але мають переваги через збільшення протипухлинного ефекту, зниження розвитку резистентності до лікарських засобів та збільшення тривалості життя при лікуванні певних пухлин. Проте в деяких клінічних ситуаціях лікування лише одним препаратом залишається методом вибору.
Дивіться такожВінкамін (Vincamine)
Фармакотерапевтична група: C04AX07 - засоби, які поліпшують мозковий кровообіг
Основна фармакотерапевтична дія: має селективну вазорегулюючу дію на мозковий кровообіг; сприяє адаптації мозкового кров ...
Етанол (Ethanol)
Фармакотерапевтична група: D08AX08 - антисептичні та дезінфекційні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія: бактерицидна, туберкулоцидна, фунгіцидна, антивірусна.
Показання для застосування ЛЗ: для ...
Сальбутамол (Salbutamol)
Фармакотерапевтична група: R03AС02 - протиастматичні препарати. Селективні агоністи β2-адренорецепторів.
Основна фармакотерапевтична дія: бронхолітична дія; у терапевтичних дозах діє на бета-2- ...
|