|
Антинеопластичні засоби мають як протипухлинну дію, так і здатність токсично діяти на нормальні тканини. Тому при призначенні певного засобу завжди приймають до уваги співвідношення можливої користі й ризику розвитку токсичних реакцій.
Протипухлинні засоби поділяють на кілька груп, кожна з яких характеризується специфічною протипухлинною активністю, місцем дії та токсичністю. Знання їх метаболізму та шляхів екскреції дуже важливе, оскільки при онкологічному захворюванні може порушуватися фармакокінетика препарату й збільшуватися його токсичність.
В теперішній час засоби для лікування злоякісних новоутворень застосовують переважно в комбінації – у вигляді поліхіміотерапії за спеціальними схемами , рідко у вигляді монотерапії. Зазвичай комбінації токсичніші, аніж окремі препарати, але мають переваги через збільшення протипухлинного ефекту, зниження розвитку резистентності до лікарських засобів та збільшення тривалості життя при лікуванні певних пухлин. Проте в деяких клінічних ситуаціях лікування лише одним препаратом залишається методом вибору.
Дивіться такожДіацереїн (Diacerein)
Фармакотерапевтична група: M01AX21 - нестероїдні протизапальні препарати.
Основна фармакотерапевтична дія: хондропротекторна, аналгетична, протизапальна, антипіретична.
Показання для застосування ЛЗ ...
Бутамірат (Вutamirate)
Фармакотерапевтична група: R05DB13 - протикашльові засоби.
Основна фармакотерапевтична дія: ненаркотичний протикашльовий засіб; протикашльовий засіб з центральною дією; спричиняє неспецифічний антихо ...
Раміприл (Ramipril)
Фармакотерапевтична група: С09АА05 – інгібітори АПФ.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: антигіпертензивна дія; після всмоктування з ШКТ гідролізується у фармакологічно активний раміп ...
|