|
Антинеопластичні засоби мають як протипухлинну дію, так і здатність токсично діяти на нормальні тканини. Тому при призначенні певного засобу завжди приймають до уваги співвідношення можливої користі й ризику розвитку токсичних реакцій.
Протипухлинні засоби поділяють на кілька груп, кожна з яких характеризується специфічною протипухлинною активністю, місцем дії та токсичністю. Знання їх метаболізму та шляхів екскреції дуже важливе, оскільки при онкологічному захворюванні може порушуватися фармакокінетика препарату й збільшуватися його токсичність.
В теперішній час засоби для лікування злоякісних новоутворень застосовують переважно в комбінації – у вигляді поліхіміотерапії за спеціальними схемами , рідко у вигляді монотерапії. Зазвичай комбінації токсичніші, аніж окремі препарати, але мають переваги через збільшення протипухлинного ефекту, зниження розвитку резистентності до лікарських засобів та збільшення тривалості життя при лікуванні певних пухлин. Проте в деяких клінічних ситуаціях лікування лише одним препаратом залишається методом вибору.
Дивіться такожТранквілізатори
Діазепам (Diazepame) (див. розділ «Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби»)
Гідазепам (Hydazepam) (див. розділ «Неврологія. Лікарські засоби»)
Мебікар (Mebicar) (див. розд ...
Вугілля медичне активоване (Carbo activatus)
Фармакотерапевтична група: A07BA01 - ентеросорбенти. Вугілля активоване медичне
Основна фармакотерапевтична дія: адсорбуючий засіб, що має велику поверхневу активність і високу сорбційну здатність; з ...
Безпліддя у жінок: діагностичні та лікувальні підходи
Фертильності є однією з найважливіших проблем гінекології. Безпліддям страждають чоловіки і жінки у всьому світі. Оцінка поширеності даного стану в даний час не точна, вважається, що більше 8% подружн ...
|