Антинеопластичні засоби мають як протипухлинну дію, так і здатність токсично діяти на нормальні тканини. Тому при призначенні певного засобу завжди приймають до уваги співвідношення можливої користі й ризику розвитку токсичних реакцій.
Протипухлинні засоби поділяють на кілька груп, кожна з яких характеризується специфічною протипухлинною активністю, місцем дії та токсичністю. Знання їх метаболізму та шляхів екскреції дуже важливе, оскільки при онкологічному захворюванні може порушуватися фармакокінетика препарату й збільшуватися його токсичність.
В теперішній час засоби для лікування злоякісних новоутворень застосовують переважно в комбінації – у вигляді поліхіміотерапії за спеціальними схемами , рідко у вигляді монотерапії. Зазвичай комбінації токсичніші, аніж окремі препарати, але мають переваги через збільшення протипухлинного ефекту, зниження розвитку резистентності до лікарських засобів та збільшення тривалості життя при лікуванні певних пухлин. Проте в деяких клінічних ситуаціях лікування лише одним препаратом залишається методом вибору.
Дивіться такожЦиклосерин (Сycloserine)
Фармакотерапевтична група: J04AВ01 – протитуберкульозні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія ЛЗ: діє бактеріостатично або бактерицидно залежно від концентрації у вогнищі інфекції та чутливос ...
Лікар загальної практики - сімейний лікар
ЗАВДАННЯ ТА ОБОВ'ЯЗКИ. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організаці ...
Спарфлоксацин (Sparfloxacin)
Фармакотерапевтична група: J01MA09 – антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: бактерицидна дія; пригнічує ДНК-гіразу бактерій, перешк ...
|