|
Антинеопластичні засоби мають як протипухлинну дію, так і здатність токсично діяти на нормальні тканини. Тому при призначенні певного засобу завжди приймають до уваги співвідношення можливої користі й ризику розвитку токсичних реакцій.
Протипухлинні засоби поділяють на кілька груп, кожна з яких характеризується специфічною протипухлинною активністю, місцем дії та токсичністю. Знання їх метаболізму та шляхів екскреції дуже важливе, оскільки при онкологічному захворюванні може порушуватися фармакокінетика препарату й збільшуватися його токсичність.
В теперішній час засоби для лікування злоякісних новоутворень застосовують переважно в комбінації – у вигляді поліхіміотерапії за спеціальними схемами , рідко у вигляді монотерапії. Зазвичай комбінації токсичніші, аніж окремі препарати, але мають переваги через збільшення протипухлинного ефекту, зниження розвитку резистентності до лікарських засобів та збільшення тривалості життя при лікуванні певних пухлин. Проте в деяких клінічних ситуаціях лікування лише одним препаратом залишається методом вибору.
Дивіться такожРифапентин (Rifapentin)
Фармакотерапевтична група: J04AB05 – протитуберкульозний засіб з групи рифампіцинів.
Основна фармакотерапевтична дія ЛЗ: в терапевтичних концентраціях виявляє бактерицидну активність як проти ...
Дихальні аналептики
Аналептики – речовини, які стимулюють активність дихального і судинорухового центрів, відновлюють функцію ЦНС.
Аналептики діють майже на всіх рівнях ЦНС. Але кожний окремий препарат характериз ...
Урофолітропін (Urofollitropin)
Фармакотерапевтична група: G03GA04 - гонадотропні гормони.
Основна фармакотерапевтична дія: фолікулостимулююча дія; стимулює ріст і дозрівання фолікулів яєчника, підвищує рівень естрогенів, стимулює п ...
|
Сайт
