|
Антинеопластичні засоби мають як протипухлинну дію, так і здатність токсично діяти на нормальні тканини. Тому при призначенні певного засобу завжди приймають до уваги співвідношення можливої користі й ризику розвитку токсичних реакцій.
Протипухлинні засоби поділяють на кілька груп, кожна з яких характеризується специфічною протипухлинною активністю, місцем дії та токсичністю. Знання їх метаболізму та шляхів екскреції дуже важливе, оскільки при онкологічному захворюванні може порушуватися фармакокінетика препарату й збільшуватися його токсичність.
В теперішній час засоби для лікування злоякісних новоутворень застосовують переважно в комбінації – у вигляді поліхіміотерапії за спеціальними схемами , рідко у вигляді монотерапії. Зазвичай комбінації токсичніші, аніж окремі препарати, але мають переваги через збільшення протипухлинного ефекту, зниження розвитку резистентності до лікарських засобів та збільшення тривалості життя при лікуванні певних пухлин. Проте в деяких клінічних ситуаціях лікування лише одним препаратом залишається методом вибору.
Дивіться такожЦинаризин (Cinnarizine )
Фармакотерапевтична група: N07CA02 - засоби, що застосовуються при вестибулярних порушеннях.
Основна фармакотерапевтична дія: пригнічує скорочення клітин гладкої васкулярної мускулатури шляхом блокув ...
Піперазин
(детальніше ознайомитися з цим лікарським засобом Ви можете у розділі «Протимікробні та антигельмінтні засоби»)
Спосіб застосування та дози ЛЗ: при аскаридозі – 2 р/добу протягом 2 д ...
Стабілізатори мембран гладких клітин
Основним показанням до призначення стабілізаторів мембран гладких клітин (кромогліцієва кислота та ії аналоги, кетотіфен) є попередження бронхообструкції, яка розвивається при БА, при цьому нееф ...
|