|
Антинеопластичні засоби мають як протипухлинну дію, так і здатність токсично діяти на нормальні тканини. Тому при призначенні певного засобу завжди приймають до уваги співвідношення можливої користі й ризику розвитку токсичних реакцій.
Протипухлинні засоби поділяють на кілька груп, кожна з яких характеризується специфічною протипухлинною активністю, місцем дії та токсичністю. Знання їх метаболізму та шляхів екскреції дуже важливе, оскільки при онкологічному захворюванні може порушуватися фармакокінетика препарату й збільшуватися його токсичність.
В теперішній час засоби для лікування злоякісних новоутворень застосовують переважно в комбінації – у вигляді поліхіміотерапії за спеціальними схемами , рідко у вигляді монотерапії. Зазвичай комбінації токсичніші, аніж окремі препарати, але мають переваги через збільшення протипухлинного ефекту, зниження розвитку резистентності до лікарських засобів та збільшення тривалості життя при лікуванні певних пухлин. Проте в деяких клінічних ситуаціях лікування лише одним препаратом залишається методом вибору.
Дивіться такожНіфуроксазид (Nifuroxazide)
Фармакотерапевтична група: А07АХ03 - протимікробний засіб для лікування інфекційно-запальних захворювань кишечнику.
Основна фармакотерапевтична дія: бактеріостатично або бактерицидно (залежно від доз ...
Фенітоїн (Phenytoin)
Фармакотерапевтична група: N03A - протисудомні засоби, похідні гідантоїну.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: протиепілептичний засіб; механізм дії фенітоїну обумовлений впливом на активни ...
Анальгетики для лікування запальних хворіб ЦНС
Парацетамол (Paracetamol) (див. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби»)
Кетопрофен (Ketoprofen) (див. розділу «Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби»)
Німесулід (Nimesu ...
|
Сайт
