|
Антинеопластичні засоби мають як протипухлинну дію, так і здатність токсично діяти на нормальні тканини. Тому при призначенні певного засобу завжди приймають до уваги співвідношення можливої користі й ризику розвитку токсичних реакцій.
Протипухлинні засоби поділяють на кілька груп, кожна з яких характеризується специфічною протипухлинною активністю, місцем дії та токсичністю. Знання їх метаболізму та шляхів екскреції дуже важливе, оскільки при онкологічному захворюванні може порушуватися фармакокінетика препарату й збільшуватися його токсичність.
В теперішній час засоби для лікування злоякісних новоутворень застосовують переважно в комбінації – у вигляді поліхіміотерапії за спеціальними схемами , рідко у вигляді монотерапії. Зазвичай комбінації токсичніші, аніж окремі препарати, але мають переваги через збільшення протипухлинного ефекту, зниження розвитку резистентності до лікарських засобів та збільшення тривалості життя при лікуванні певних пухлин. Проте в деяких клінічних ситуаціях лікування лише одним препаратом залишається методом вибору.
Дивіться такожГіполіпідемічні лікарські засоби
Інгібітори редуктази 3-гідрокси-3-метилглутарилкоензиму А, або статини
(перегляньте розділ «Кардіологія. Лікарські засоби»)
Аторвастатин (Atorvastatin)
Ловастатин (Lovastatin)
Правас ...
Фозиноприл (Fosinopril)
Фармакотерапевтична група: С09АА09 – інгібітори АПФ.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: антигіпертензивна дія; після прийому внутрішньо фозиноприл швидко і повністю перетворюється шл ...
Бендазол (Bendazol)
Фармакотерапевтична група: С04АХ31 - периферичні вазодилататори.
Основна фармакотерапевтична дія: вазодилатуюча, спазмолітична, гіпотензивна, судинорозширювальна, стимулююча функцію спинного мозку, п ...
|