|
Антинеопластичні засоби мають як протипухлинну дію, так і здатність токсично діяти на нормальні тканини. Тому при призначенні певного засобу завжди приймають до уваги співвідношення можливої користі й ризику розвитку токсичних реакцій.
Протипухлинні засоби поділяють на кілька груп, кожна з яких характеризується специфічною протипухлинною активністю, місцем дії та токсичністю. Знання їх метаболізму та шляхів екскреції дуже важливе, оскільки при онкологічному захворюванні може порушуватися фармакокінетика препарату й збільшуватися його токсичність.
В теперішній час засоби для лікування злоякісних новоутворень застосовують переважно в комбінації – у вигляді поліхіміотерапії за спеціальними схемами , рідко у вигляді монотерапії. Зазвичай комбінації токсичніші, аніж окремі препарати, але мають переваги через збільшення протипухлинного ефекту, зниження розвитку резистентності до лікарських засобів та збільшення тривалості життя при лікуванні певних пухлин. Проте в деяких клінічних ситуаціях лікування лише одним препаратом залишається методом вибору.
Дивіться такожГомеопатичні імуномодулятори
Анаферон (Anaferon)
ІІ. Анаферон, табл. гомеопатичні, 1 табл. містить а/т до гамма-інтерферону людини афінно очищені суміш гомеопатичних розведень С 12, С 30 та С 200 - 0,003 г, ТОВ "НВФ " ...
Ілопрост (Iloprost)
Фармакотерапевтична група: B01AC11 – антиагреганти.
Основна фармакотерапевтична дія: синтетичний аналог простацикліну, дія якого полягає у інгібуванні агрегації, адгезії та реакції вивільнення ...
Лікар-пульмонолог дитячий
ЗАВДАННЯ ТА ОБОВ'ЯЗКИ. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організаці ...
|
Сайт
