|
Антинеопластичні засоби мають як протипухлинну дію, так і здатність токсично діяти на нормальні тканини. Тому при призначенні певного засобу завжди приймають до уваги співвідношення можливої користі й ризику розвитку токсичних реакцій.
Протипухлинні засоби поділяють на кілька груп, кожна з яких характеризується специфічною протипухлинною активністю, місцем дії та токсичністю. Знання їх метаболізму та шляхів екскреції дуже важливе, оскільки при онкологічному захворюванні може порушуватися фармакокінетика препарату й збільшуватися його токсичність.
В теперішній час засоби для лікування злоякісних новоутворень застосовують переважно в комбінації – у вигляді поліхіміотерапії за спеціальними схемами , рідко у вигляді монотерапії. Зазвичай комбінації токсичніші, аніж окремі препарати, але мають переваги через збільшення протипухлинного ефекту, зниження розвитку резистентності до лікарських засобів та збільшення тривалості життя при лікуванні певних пухлин. Проте в деяких клінічних ситуаціях лікування лише одним препаратом залишається методом вибору.
Дивіться такожЛікар-гастроентеролог
ЗАВДАННЯ ТА ОБОВ'ЯЗКИ. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організаці ...
Такролімус (Tacrolimus)
Фармакотерапевтична група: L04AA05 - селективні імуносупресивні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія: на молекулярному рівні ефекти препарату зумовлюються зв’язуванням з цитозольним білком ( ...
Кальцитріол (Calcitriol)
Фармакотерапевтична група: D05AX04 - антипсоріaтичні засоби для місцевого застосування.
Основна фармакотерапевтична дія: протизапальна, антипроліферативна дія; активний метаболіт природного вітаміну ...
|
Сайт
