|
Антинеопластичні засоби мають як протипухлинну дію, так і здатність токсично діяти на нормальні тканини. Тому при призначенні певного засобу завжди приймають до уваги співвідношення можливої користі й ризику розвитку токсичних реакцій.
Протипухлинні засоби поділяють на кілька груп, кожна з яких характеризується специфічною протипухлинною активністю, місцем дії та токсичністю. Знання їх метаболізму та шляхів екскреції дуже важливе, оскільки при онкологічному захворюванні може порушуватися фармакокінетика препарату й збільшуватися його токсичність.
В теперішній час засоби для лікування злоякісних новоутворень застосовують переважно в комбінації – у вигляді поліхіміотерапії за спеціальними схемами , рідко у вигляді монотерапії. Зазвичай комбінації токсичніші, аніж окремі препарати, але мають переваги через збільшення протипухлинного ефекту, зниження розвитку резистентності до лікарських засобів та збільшення тривалості життя при лікуванні певних пухлин. Проте в деяких клінічних ситуаціях лікування лише одним препаратом залишається методом вибору.
Дивіться такожГлюкокортикостероїди
Дексаметазон (Dexamethasone)
Показання для застосування ЛЗ: г. лімфобластна лейкемія (вступна терапія), с-м мієлодисплазії, ангіоімунобластна злоякісна Т-клітинна лімфома (у комбінації з цитостатикам ...
Піпекуронію бромід (Pipecuronium bromide)
Фармакотерапевтична група: M03AC06 - міорелаксанти з периферичним механізмом дії.
Основна фармакотерапевтична дія: блокує передачу сигналу від нервових закінчень до м’язових волокон, забезпечує ...
Листя евкаліпту (Eucalyptus vitaminalis)
Фармакотерапевтична група: A01AD11 – антисептичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія ЛЗ: антисептична, протизапальна, болезаспокійлива, в’яжуча, репаративна дія; має у своєму складі ...
|
Сайт
