|
Антинеопластичні засоби мають як протипухлинну дію, так і здатність токсично діяти на нормальні тканини. Тому при призначенні певного засобу завжди приймають до уваги співвідношення можливої користі й ризику розвитку токсичних реакцій.
Протипухлинні засоби поділяють на кілька груп, кожна з яких характеризується специфічною протипухлинною активністю, місцем дії та токсичністю. Знання їх метаболізму та шляхів екскреції дуже важливе, оскільки при онкологічному захворюванні може порушуватися фармакокінетика препарату й збільшуватися його токсичність.
В теперішній час засоби для лікування злоякісних новоутворень застосовують переважно в комбінації – у вигляді поліхіміотерапії за спеціальними схемами , рідко у вигляді монотерапії. Зазвичай комбінації токсичніші, аніж окремі препарати, але мають переваги через збільшення протипухлинного ефекту, зниження розвитку резистентності до лікарських засобів та збільшення тривалості життя при лікуванні певних пухлин. Проте в деяких клінічних ситуаціях лікування лише одним препаратом залишається методом вибору.
Дивіться такожАнтагоністи кальцієвих каналів
Цинаризин (Cinnarizine) (див. розділ «Неврологія. Лікарські засоби»)
Верапаміл (Verapamil) (див. розділ «Кардіологія. Лікарські засоби»)
Дилтіазем (Diltiazem) (див. роз ...
Аміксин (Amixin)
Фармакотерапевтична група: L03AX15 – імуностимулятори.
Основна фармакотерапевтична дія: імуномодулюючий та противірусний ефект; стимулює утворення в організмі α-β-γ-інтерферонів ...
Ністатин (Nystatin)
Фармакотерапевтична група: D01AA01 - протигрибкові препарати для зовнішнього застосування. .
Основна фармакотерапевтична дія: протигрибкова дія; а/б полієнової групи; діє на патогенні гриби й особли ...
|
Сайт
