|
Антинеопластичні засоби мають як протипухлинну дію, так і здатність токсично діяти на нормальні тканини. Тому при призначенні певного засобу завжди приймають до уваги співвідношення можливої користі й ризику розвитку токсичних реакцій.
Протипухлинні засоби поділяють на кілька груп, кожна з яких характеризується специфічною протипухлинною активністю, місцем дії та токсичністю. Знання їх метаболізму та шляхів екскреції дуже важливе, оскільки при онкологічному захворюванні може порушуватися фармакокінетика препарату й збільшуватися його токсичність.
В теперішній час засоби для лікування злоякісних новоутворень застосовують переважно в комбінації – у вигляді поліхіміотерапії за спеціальними схемами , рідко у вигляді монотерапії. Зазвичай комбінації токсичніші, аніж окремі препарати, але мають переваги через збільшення протипухлинного ефекту, зниження розвитку резистентності до лікарських засобів та збільшення тривалості життя при лікуванні певних пухлин. Проте в деяких клінічних ситуаціях лікування лише одним препаратом залишається методом вибору.
Дивіться такожМіртазапін (Mirtazapine)
Фармакотерапевтична група: N06AX11 - антидепресанти.
Основна фармакотерапевтична дія: антагоніст пресинаптичних α2-рецепторів у ЦНС, що посилює центральну норадренергічну та серотонінергі ...
Вугілля медичне активоване (Carbo activatus)
Фармакотерапевтична група: A07BA01 - ентеросорбенти. Вугілля активоване медичне
Основна фармакотерапевтична дія: адсорбуючий засіб, що має велику поверхневу активність і високу сорбційну здатність; з ...
Хіфенадин (Quifenadine)
Фармакотерапевтична група: R06AХ29 - антигістамінні засоби для системного застосування.
Основна фармакотерапевтична дія: похідне хінуклідилкарбінолу, що зменшує вплив гістаміну на органи та системи, ...
|