Medcolifes
Медичний
Сайт



Філграстим (Filgrastim)

Фармакотерапевтична група: L03АА02 - колонієстимулюючі фактори.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: рекомбінантний людський гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор (Г-КСФ); має таку саму біологічну активність, як і ендогенний людський Г-КСФ, і від останнього відрізняється лише тим, що являє собою неглікозильований білок з додатковим N-кінцевим залишком метіоніну; філграстим виділяють з клітин бактерії Esherichia coli, до складу генетичного апарату яких введено ген, кодуючий білок Г-КСФ; регулює утворення функціонально активних нейтрофілів та їх вихід у кров з кісткового мозку.
Показання для застосування ЛЗ: скорочення тривалості нейтропенії і зменшення частоти фебрильної нейтропенії у хворих, які отримують цитотоксичну хіміотерапію з приводу злоякісних захворювань (за винятком хр.мієлолейкозу і мієлодиспластичного с-му); скорочення тривалості нейтропенії у хворих, що отримують мієлоаблативну терапію з наступною трансплантацією кісткового мозку; мобілізація периферичних стовбурових клітин крові у пацієнтів; тяжка хр.уроджена, періодична або ідіопатична нейтропенія (абсолютна кількість нейтрофільних гранулоцитів ≤0,5х109/л) у дітей і дорослих.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться п/ш, п/ш інфузії, в/в; хворі, які одержують цитотоксичну хіміотерапію з приводу злоякісних захворювань рекомендована доза — 0,5 млн. МО (5 мкг)/кг 1 р/добу; перша доза вводиться не раніше, ніж через 24 год після закінчення курсу цитотоксичної хіміотерапії шляхом щоденних п/ш або щоденних коротких (30-хвилинних) в/в інфузій на 5% р-ні глюкози; більш бажаним є п/ш введення, оскільки при в/в введенні дія може скорочуватися; щоденне введення проводиться до тих пір, поки кількість нейтрофілів після очікуваного зниження не перевищить очікуваний мінімум (надір) і не досягне діапазону нормальних значень; післяі цитотоксичної хіміотерапії з приводу солідних пухлин, лімфом і лімфолейкозу, тривалість лікування філграстимом - до 14 днів; після індукційної та консолідаційної терапії гострого мієлолейкозу - до 38 днів; зворотне збільшення кількості нейтрофілів спостерігається через 1–2 дні після початку лікування філграстимом; не рекомендується відміняти лікування передчасно, до переходу кількості нейтрофілів через надір; хворі, які одержують мієлоаблативну терапію з наступною трансплантацією кісткового мозку; початкова доза — 1 млн. МО (10 мкг)/кг/добу — призначається у вигляді 30-хв або безперервної 24-годинної в/в інфузії або безперервної 24-годинної п/ш інфузії; для в/в та п/ш філграстим розводять 20 мг 5% р-ну глюкози; після того, як пройде момент максимального зниження кількості нейтрофілів, добова доза коригується залежно від динаміки вмісту нейтрофілів; мобілізація периферичних стовбурових клітин крові (ПСКК) у пацієнтів, які одержують мієлосупресивну або мієлоаблативну терапію з наступною аутологічною трансфузією ПСКК - 1 млн. МО (10 мкг/кг/добу у вигляді безперервної 24-годинної п/ш інфузії або шляхом п/ш ін’єкції 1 р/добу протягом 5–7 днів (звичайно досить одного або двох лейкаферезів на 5-й або 6-й день); для мобілізації ПСКК після мієлосупресивної хіміотерапії — 0,5 млн. МО (5 мкг)/кг/добу шляхом щоденних п/ш ін’єкцій, починаючи з першого дня після завершення хіміотерапії; лейкаферез слід проводити протягом періоду зростання кількості нейтрофілів з <0,5х109/л до >5,0х109/л; хворі з тяжкою хр.нейтропенією (ТХН) - початкова доза 1,2 млн. МО (12 мкг)/кг/добу п/ш ін’єкцій одноразово або шляхом кількох введень; при ідіопатичній або періодичній нейтропенії початкова доза 0,5 млн. МО (5 мкг)/кг/добу п/ш одноразово або шляхом кількох введень; корекція дози - філграстим вводять щоденно до стабільного перевищення кількості нейтрофілів 1,5х109/л; ; після досягнення терапевтичного ефекту визначають мінімальну щоденну ефективну дозу для підтримання цього рівня; через 1–2 тижні лікування початкову дозу можна подвоїти або наполовину зменшити, залежно від ефекту терапії ; далі кожні 1–2 тижні проводять індивідуальну корекцію дози для підтримання середньої кількості нейтрофілів в діапазоні від 1,5х109/л до 10х109/л; мобілізація периферичних стовбурових клітин крові (ПСКК) у здорових донорів для алогенної трансплантації ПСКК рекомендована доза - 1 млн. МО (10 мкг)/кг/добу шляхом 24-годинної п/ш інфузії або п/ш ін’єкції 1 р/добу протягом 4–5 днів поспіль; лейкаферез проводять з 5-го дня і при необхідності до 6-го дня з метою одержання 4х106 CD34+-клітин/кг маси тіла реципієнта.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: часто - біль в кістках і м’язах (він буває слабким або помірним і в більшості випадків усувається звичайними анальгетиками; рідше - розлади сечовипускання; не збільшує частоти побічних реакцій на цитотоксичну хіміотерапію; можливе - оборотне, дозозалежне і звичайно слабке або помірне підвищення концентрацій лактатдегідрогенази, лужної фосфатази, сечової кислоти та g-глутамілтрансферази в сироватці; зрідка - минуще зниження АТ, яке не потребує лікування; іноді у хворих, які одержують високодозову хіміотерапію з наступною аутологічною трансплантацією кісткового мозку, - судинні порушення (вено-оклюзійна хвороба, порушення водного обміну); шкірний васкуліт, с-м Світа (гострий фебрильний нейтрофільний дерматоз) у хворих на лейкоз; в окремих випадках - загострення ревматоїдного артриту, творення інфільтратів в легенях, які призводили до розвитку легеневої недостатності або респіраторного дистрес-синдрому дорослих, що може призвести до смерті пацієнта; реакції алергічного типу, при цьому таких реакцій було більше після в/в застосування препарату; інші побічні явища - збільшення селезінки, тромбоцитопені, головний біль, діарея, анемія, носові кровотечі, минуще і клінічно безсимптомне збільшення сироваткових концентрацій сечової кислоти, лактатдегідрогенази і лужної фосфатази, зниження концентрації глюкози в крові після їди, реакції в місці ін’єкції, головний біль, збільшення печінки, біль в суглобах, алопецію, остеопороз і шкірні висипи. У здорових донорів при мобілізації периферичних стовбурових клітин крові (ПСКК) - слабкий або помірно виражений біль у кістках і м’язах, лейкоцитоз (>50х109/л), минуща тромбоцитопенія (тромбоцити <100х109/л), клінічно безсимптомне збільшення концентрацій лужної фосфатази, лактатдегідрогенази, аспартат-амінотрансферази та сечової кислоти, загострення артриту, дуже рідко - тяжкі АР; в поодиноких випадках у здорових донорів ПСКК, які одержували гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор, відбувався розрив селезінки.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, хр.мієлолейкоз та мієлодиспластичний с-м; тяжка уроджена нейтропенія (с-м Костмана) з цитогенетичними порушеннями, лактація, ріст злоякісних клітин; мієлодиспластичний с-м і хр.мієлолейкоз (безпека та ефективність застосування при цих захворюваннях не встановлені), вторинний г.мієлолейкоз обережно (після диференціальної діагностики з хр.мієлолейкозом).
Форма випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій, 300 мкг/1 мл по 1 мл або по 1,6 мл (480 мкг).

Торгова назва:
І. Філграст, ТОВ "Львівтехнофарм"           
ІІ. Грасальва®, «UAB SICOR Biotech» для «TEVA Pharmaceutical Industries Ltd», Литва/Ізраїль           
Грастим, «Dr.Reddy`s Laboratories Limited», Індія           
Філграст, MacMohan Pharma Ltd для "Belko Pharma", Індія         

Дивіться також

Серцево-судинні препарати
Адреноміметики • Епінефрин (Epinephrine) (див. у розділі «Кардіологія. Лікарські засоби») Показання для застосування ЛЗ: АР негайного типу: анафілактичний шок, що розвився при застосу ...

Аптеки Медичної Академії
Тел/факс (056) 374-99-25 374-99-30. E-mail: andrej.chigarkov@dialab.dp.ua; 49027, Днепропетровск, пл.Октябрьская, 4. Встречные закупки. Информационно-рекламная поддержка. Организация презентаций, ...

Засоби для системного застосування
Антибіотики Загальна принципи застосування АБЗ (тетрациклін, окситетрациклін, доксициклін, еритроміцин, триметоприм) – перегляньте розділ «Протимікробні та антигельмінтні засоби». ...

Головна | Мапа сайту | Найпопулярніше | Пошук | Зв'язок
© www.medcolifes.ru. All Rights Reserved.