Medcolifes
Медичний
Сайт



Сучасні аспекти клінічного перебігу та лікування бактеріального вагінозу у підлітків
Статті / Сучасні аспекти клінічного перебігу та лікування бактеріального вагінозу у підлітків

В останні роки проблема вагінальних інфекцій привертає все більш пильну увагу дослідників. Це пов'язано з явною тенденцією до зростання цих захворювань як серед жінок дітородного віку, так і у дітей. Серед жінок зі скаргами на патологічні білі бактеріальний вагіноз становить 86,6% [1]. За даними Л.А. Матицина і Б.А. Потенко (1996), гарднерельоз у дітей виявлявся у 36% випадків серед хворих вульвовагінітом [2]. За даними І.О. Малов (1999), рівень захворюваності бактеріальним вагінозом у дівчаток в 1994 р. виріс в три рази в порівнянні з попереднім роком і продовжує підвищуватися [3]. За нашими даними, бактеріальний вагіноз (БВ) займає 24,8% у структурі запальних захворювань у дівчаток.

Аналіз факторів ризику, поєднаних з БВ, був проведений нами у 98 дівчаток від 13 до 17 років. Розподіл за віком: 13 років 2%, 14 років 23,4%, 15 років 21,4%, 16 років 36,7%, 17 років 8,2%. Етіологічними факторами захворювання були вагінальна гарднерела 83,7%; мобілункус 7,2%; лептотрікс 5,1%; поєднання Gardnerella і грибів роду Candida 4% випадків. БВ, як моноінфекції, виявлена в 80,6%, у складі змішаної флори 19,4% випадків. Найбільш часто БВ поєднувався з мікоплазмозом 10,2%; з хламідіозом 6,2%; уреаплазмозом 3%. У 45% випадків БВ виявлений у девочекподростков, що не живуть статевим життям, в 55% у дівчат, які ведуть активне статеве життя.

Екстрагенітальні захворювання у підлітків, які страждають на БВ, виявлені в 93% випадків. Структура соматичної патології така:
патологія желудочнокишечного тракту (хронічний гастрит, дискінезія жовчовивідних шляхів, гепатит) - у 17%
дифузна гіперплазія щитовидної залози II-III ступеня зі зниженням функції - 11%
ожиріння IIII ступеня - 10%
патологія нирок (хронічний пієлонефрит, обмінна нефропатія, атонія сечового міхура) - 9%
алергічні захворювання - 8%
хронічна патологія ЛОРорганов (хронічний тонзиліт, отит, гайморит) - 8%
які часто хворіють (більше 6 разів на рік) - 5%
хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів - 4%.

У 9% випадків БВ виник на тлі порушень менструального циклу, переважно за типом олігоменореї. З 54 пацієнток, що ведуть активну статеве життя, в 6% випадків встановлено діагноз ерозії шийки матки, а в 5% випадків БВ визначений на ранніх термінах вагітності.

Як випливає з даних, представлених в табл. 1, час настання менархе у дівчаток з БВ не відрізняється від аналогічних показників у популяції в цілому. Тим не менше ранній початок статевого життя є провокуючим фактором, що сприяє розвитку бактеріального вагінозу.


Результати проведених досліджень дозволили нам виділити два варіанти клінічного перебігу БВ у підлітків: безсимптомний і з клінічними проявами. При безсимптомному течії (43%) відсутні клінічні прояви захворювання, тоді як є позитивні лабораторні дані. Другий варіант перебігу БВ (57%) характеризується тривалими, рясними, рідкими сірого кольору виділеннями, з неприємним запахом «гнилої риби», що посилюються, після статевого акту або під час менструації. Рідше зустрічалися свербіж і дизуричних розлади.

При бактеріоскопії мазків з піхви наявність поодиноких лейкоцитів було виявлено у 39% virgo, і у 43% підлітків, що живуть статевим життям. Лейкоцитоз у мазках виявлено при поєднанні БВ з хламідіозом, мікоплазмозом, уреоплазмозом у 6% virgo і у 12% підлітків, що живуть статевим життям.

У комплекс лікувальних заходів нами були включені этиотропные, патогенетичні, імуномодулюючі компоненти, а також кишкові антисептики і вітаміни.

При лікуванні дисбіотичних станів потрібно відновлення нормальної мікрофлори і стимуляція місцевого імунітету безпосередньо в зоні патологічного вогнища на епітеліальних поверхнях.

На думку багатьох авторів, співвідношення анаеробів і аеробів постійно і становить у нормі 10:1, незалежно від локалізації, як в анаеробних органах (товста кишка), так і в піхві. Домінуючою флорою піхви є лактобактерії, які беруть участь у формуванні екологічного бар'єру і забезпечують резистентність вагінального біотопу [4,5]. Основними механізмами, що забезпечують колонізаційної резистентності лактобацил, є кислотоутворення і продукція перекису водню [6,7].

На початку проведення місцевих процедур рекомендується очистити слизову піхви від виділень. З цією метою використовують 3% розчин перекису водню, 3% розчин борної кислоти у вигляді піхвових ванночок (за 1015 хвилин протягом 710 днів).

Хороший терапевтичний ефект спостерігався нами при поєднанні перорального прийому кліона з місцевим застосуванням вагінальних свічок кліонД, а також кліндаміцину у таблетках із піхвовими аплікаціями 2% кліндаміцину фосфату (табл. 2).


З метою корекції місцевого та системного імунітету ряд дослідників [8] рекомендують застосування рекомбінантних пробіотиків, таких як біфіліз, що містить суху ліофілізований масу живих біфідобактерій і лізоцим. Біфіліз застосовують, розводячи флакон кип'яченою водою кімнатної температури за 20-30 хвилин до їжі, 2-3 рази на день, курс 10 днів. У дівчат, що живуть статевим життям, рекомендовано застосування біфіліза на тампонах в піхву на ніч, 10 днів. Курс рекомендується повторити через 1-2 місяці.

Другим етапом лікування БВ, на думку багатьох авторів, є відновлення еубіоза. Однак бактеріальні препаратиеубіотікі (біфідумбактерін, біфікол, лактобактерин), призначені для корекції дисбіотичних зрушень у мікробіоценозі, не виправдали сподівань, які на них надій за низьку ефективність. Це пов'язано з швидкою елімінацією вводяться в агресивне середовище штамів. Спостережуваний іноді бактеріологічний ефект по суті хибнопозитивних. Це пов'язано з введенням эубиотиков в агресивне середовище, де вони в принципі не в змозі надати позитивне клінічне вплив. Ці ж недоліки властиві препіратамсімбіотікам, що включає, крім бактеріальної культури, культуральну рідину [8,9]. Незважаючи на недоліки, бактерійних препаратів можуть мати перспективу при спільному застосуванні з пробіотиками (хілакфорте). Хілакфорте регулює рівновагу кишкової мікрофлори, викликаючи зсув рН в межах фізіологічної норми, що створює несприятливі умови для життєдіяльності патогенних мікроорганізмів. Хілакфорте використовують у дівчат, що живуть статевим життям для місцевого лікування у вигляді тампонів на ніч, протягом 34 тижнів, розводячи 70 крапель хілакфорте в 100 мл кип'яченої води кімнатної температури. У virgo препарат використовують per os, no 2040 крапель 3 рази на день, до їжі, розводячи у будь-якої рідини, крім молока.

Для деконтамінації патогенної і умовнопатогенна флори кишечника застосовують кишкові антисептики широкого спектру дії: ентероседів, інтетрікс.

У комплекс лікувальних заходів входить також функціональне харчування. Під ним мають на увазі регулярне використання таких продуктів природного походження, які містять велику кількість баластних речовин (харчові волокна, висівки), а також продукти, збагачені живими біфідобактеріями Наріне, біфідок, біфідогенние фактори рослинного, мікробного, тваринного походження, антиоксиданти.

В останні роки ведуться інтенсивні розробки препаратів метаболітного типу, здатних не тільки коригувати дисбактеріози, а й давати антибактеріальний, протизапальний ефект, збільшувати колонізаційної резистентності організму без побічних явищ.

Незважаючи на комплексне лікування бактеріального вагінозу кількість рецидивів склало 28,4%.

Висновки

1. Бактеріальний вагіноз виникає на тлі хронічної соматичної патології, частіше поєднується із захворюваннями желудочнокишечного тракту, дифузною гіперплазією щитовидної залози зі зниженням функції, ожирінням.

2. Комплексне лікування БВ має переваги перед місцевим лікуванням, тому що знижує частоту рецидивів захворювання.

3. Функціональне харчування є необхідним компонентом у лікуванні дисбіозів піхви.

Література:

1. Цвіли Ю.В., Кочеровец В.І., Кіра Є.Ф. Анаеробна інфекція в акушерскогінекологіческой практиці. СПб: Пітерпресс, 1995; С.320.

2. Богданова Є.А. Гінекологія дітей та підлітків. М.: МІА, 2000, С. ЗЗО.

3. Малова І.О. Бактеріальний вагіноз у дитячому віці: особливості перебігу та основні принципи лікування. / / Вісник дерматології і венерології, 1999; 1: 3842.

4. Шендерів Б.А. Нормальна мікрофлора та її роль у підтримці здоров'я людини. / / Російський журнал гастроентерології, гепатології, колопроктології, 1998; 1: 615.

5. Костюк О.Л., Чернишова Л.І., Волоха А.П. Фізіологічні та терапевтичні властивості лактобактерій. / / Педіатрія, 1998; 1: 715.

6. Анкірського А.С., Прилепська В.М., Байрамова Г.Р. Бактеріальний вагіноз: особливості клінічного перебігу, діагностика та лікування. / / Укр мед журнал, 1999; 5: 27 682.

7. Анкірського А.С. Бактеріальний вагіноз: критерії патології, діагностика та лікування. / / Російський медичний журнал, 1997; 4: 248.

8. Мінушкін О.М., Ардатская М.Д., Бабін В.М. Дисбактеріоз кишечника. / / Російський медичний журнал, 1999; 3: 404.

9. Бондаренко В.М.; Боєць Б.В., Ликова Є.А. Дисбактеріози желудочнокишечного тракту. / / Російський журнал гастроентерології, гепатології, колопроктології, 1999; 1: 6670. 

Дивіться також

Імудон (Imudon)
Фармакотерапевтична група: A01AD11 - sнші засоби для орального застосування. Стоматологічні засоби. Основна фармакотерапевтична дія: полівалентний антигенний комплекс, склад якого відповідає збудника ...

Екстра Ербісол (Extra Erbisol)
Фармакотерапевтична група: L03AX - цитокіни та імуномодулятори. Основна фармакотерапевтична дія: препарат гальмує процеси перекисного окислення ліпідів, підвищує активність глютатіонзалежної антиокси ...

Метиленовий Синій (Methylenblau)
Фармакотерапевтична група: D08AX10 - антисептичні засоби. Основна фармакотерапевтична дія: антисептичний засіб, барвник; активний до грам(+) бактерій. Показання для застосування ЛЗ: блефарити, піод ...

Головна | Мапа сайту | Найпопулярніше | Пошук | Зв'язок
© www.medcolifes.ru. All Rights Reserved.