Medcolifes
Медичний
Сайт



Словник термінів, що застосовуються у психіатрії
Статті / Словник термінів, що застосовуються у психіатрії

Словник термінів, що застосовуються у психіатрії Абсанс (франц – відсутність) – короткочасне порушення свідомості з амнезією в епілептиків Абстиненція – утримання від наркотиків, що супроводжується низкою психічних і соматичних розладів.

Агравація – перебільшення хворобливих симптомів.

Аграфія – втрата здатності писати.

Агресія – схильність до нападу.

Адекватний – той, що відповідає даним обставинам і ситуації.

Ажитований – збуджений.

Алексія – втрата здатності читати.

Альтруїзм – протилежність егоїзму, здатність піклуватися про інших.

Аменція – затьмарення свідомості з втратою орієнтації в часі й місці, руховим неспокоєм і подальшою амнезією.

Амімія – відсутність міміки.

Амнезія – втрата пам’яті, забуття.

Анорексія – втрата апетиту, вперта відмова від їжі внаслідок психічної хвороби.

Апатія – байдужість, кволість, емоційна безчуттєвість.

Апраксія – втрата здатності до зв’язаних координованих рухів, виконання дій.

Астазія-абазія – неможливість стояти і ходити, хоч хворий може рухати нижніми кінцівками в ліжку (при істерії).

Астенія – загальна слабість, виснаження нервової системи.

Атаксія – розлад координації, точності рухів.

Атонія – втрата тонусу м’язів.

Аура – провісник епілептичного нападу.

Аутизм – самозаглибленість хворого (при шизофренії), послаблення зв’язків із реальністю.

Афект – найвищий ступінь виявлення відчуття (страху, гніву, радості).

Біполярний – двополюсний.

Булімія – патологічне збільшення апетиту, обжерливість.

Галюцинації – сприймання предметів або явищ, яких насправді немає в даний час.

Гіперестезія – підвищена чутливість.

Гіперкінези – мимовільні рухи (сіпання, тремтіння).

Гіпобулія – послаблення волі.

Гіподинамія – зниження м’язової діяльності.

Дебільність – легкий ступінь розумової відсталості.

Деградація – рух назад, поступове погіршення, занепад, втрата якихось властивостей психіки.

Дезорієнтування – нездатність орієнтуватися в часі й просторі.

Делірій – гостра сплутаність свідомості з напливом галюцинацій, дезорієнтуванням і руховим збудженням.

Деменція – набуте слабоумство.

Депресія – пригнічений настрій, нудьга.

Дипсоманія – напад запійного пияцтва.

Дисимуляція – свідоме приховування хвороби або фізичних вад.

Дисфорія – стан поганого настрою з підвищеною дратівливістю (в епілептиків).

Егоцентризм – перебільшена увага до своєї особи.

Ейдетизм – здатність швидко і точно запам’ятовувати великий обсяг зорових або слухових образів.

Ейфорія – піднесений, приємний настрій.

Екзогенний - породжений зовнішніми причинами, умовами.

Електроенцефалографія – запис біострумів мозку.

Емоція – почуття.

Ендогенний – викликаний внутрішніми особливостями організму.

Ехолалія – повторення хворим сказаних йому слів.

Ехопраксія – повторення хворим рухів, зроблених кимось.

Ідіотія – найвищий ступінь уродженого слабоумства (олігофренії).

Ілюзія – спотворене сприймання хворим предметів або явищ, які реально існують у даний момент.

Імбецильність – середній ступінь уродженого слабоумства.

Імпульс – поштовх до дії, форма збудження в нервових волокнах.

Інволюція – зворотний розвиток, згасання організму.

Іпохондричне маячення – манія руйнування організму хворого.

Каталепсія – воскова гнучкість, коли хворий зберігає надану йому позу.

Катамнез – дані спостереження за хворим після того, як його виписали із стаціонару.

Кататонія – нерухомість, застигання хворого в одній позі (симптом шизофренії).

Клептоманія – нав’язливий потяг до крадіжки речей.

Клімакс – період припинення функції яєчників.

Кома, коматозний стан – глибоке знепритомнення з втратою рефлексів.

Коммоція – струс головного мозку.

Конвергенція – зближення осей очних яблук при погляді на близький предмет.

Контузія мозку – забиття мозку.

Координація – узгодженість, упорядкованість довільних рухів.

Конфабуляція – вигадка при прогалинах пам’яті неймовірних подій.

Криза – напад болю або спазму судин.

Летаргія – тривалий глибокий сон.

Маніакальний стан – стан піднесеного настрою й активності.

Маразм – фізичний і психічний розпад організму.

Маячення – патологічні ідеї, висловлювання.

Меланхолія – похмурий, пригнічений настрій.

Мутизм – тривале мовчання, функціональна німота в психічнохворих.

Наркоманія – патологічний потяг до наркотиків і зловживання ними.

Невроз – функціональне захворювання нервової системи.

Негативізм – прагнення хворого протидіяти.

Параноїдна шизофренія – галюцинаторно-маячна форма хвороби.

Параноя – систематизоване маячення.

Парестезії – відчуття оніміння, повзання мурашок, електричного струму тощо.

Персеверація – повторення психічнохворим одного й того самого слова або жесту.

Преморбідний – дохворобний.

Пресенільний – передстаречий.

Псевдогалюцинації – несправжні галюцинації, що сприймаються хворим не ззовні, а «внутрішнім чуттям».

Псевдодеменція – несправжнє слабоумство, одна з форм істеричної реакції.

Псевдоремінісценції – вигадані, несправжні спогади, які в принципі могли б мати місце.

Психастенія – психічна слабість, форма неврозу.

Психогенний – породжений психічною травмою.

Психогігієна – гігієна психічного життя.

Психопатія – патологічно змінений характер.

Психопатологія – симптоматика психічних хвороб.

Психопрофілактика – профілактика психічних розладів.

Психотерапія – метод лікування впливом на психіку хворого (переконання, навіювання, гіпноз).

Пубертатний період – період статевого дозрівання.

Реадаптація – можливість пристосування до раніше виконуваної роботи.

Реактивні стани – психічні розлади, що виникають під впливом психічної травми.

Ремісія – тимчасове поліпшення в перебізі хвороби.

Сенільний – старечий.

Симуляція – продукування скарг і симптомів захворювань, яких не існує, або вигадування фізичних вад.

Синдром – сукупність симптомів.

Ситуація – становище; збіг умов і обставин, що створюють відповідне становище.

Соматичний – тілесний, фізичний.

Сомнамбулізм – сноходіння.

Сопор – глибоке виключення свідомості.

Спазмофілія – судомні напади в дітей, хворих на рахіт.

Спонтанний – мимовільний.

Стереотипність – одноманітність, шаблонність, повторення одного і того ж.

Ступор – остовпіння, загальмованість.

Суїцидальний – той, що стосується самогубства (думки, спроба).

Тремор – тремтіння.

Тест – стандартне завдання для визначення якоїсь здатності випробовуваного.

Фармакогенія – заподіяння хворобливих симптомів побічною шкідливою дією ліків.

Фаза – період.

Фобія – нав’язливий страх.

Циклотимія – легка форма маніакально-депресивного психозу.

Циркулярний психоз – маніакально-депресивний психоз із регулярною періодичною зміною фаз.

Ятрогенія (ятропсихогенія) – породження необережно сказаним лікарем або особами з медичного персоналу словом думок у хворого про хворобу, якої насправді в нього немає. 

Дивіться також

Морфін (Morphine)
Фармакотерапевтична група: N02AA01 – аналгетики. Опіоїди. Природні алкалоїди опію. Основна фармакотерапевтична дія: аналгетична, седативна, протишокова; механізм дії зумовлений стимуляцією різн ...

Німодипін (Nimodipine)
Детальніше ознайомитися з цим лікарським засобом Ви зможете в розділі Блокатори кальцієвих каналів - Німодипін (Nimodipine) ...

Преднізон (Рrednisone)
Фармакотерапевтична група: H02AB07 – кортикостероїди для системного застосування. Глюкокортикоїди. Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: преднізон володіє протизапальними, протиалергічн ...

Головна | Мапа сайту | Найпопулярніше | Пошук | Зв'язок
© www.medcolifes.ru. All Rights Reserved.