|
Фармакотерапевтична група: N03AX09 - протиепілептичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія: протисудомний препарат, механізм дії якого пов'язаний з блокуванням вольтажзалежних натрієвих каналів пресинаптичних мембран нейронів у фазі повільної інактивації та пригніченням надлишкового вивільнення глутамату (амінокислоти, яка відіграє значну роль у розвитку епілептичного нападу).
Показання для застосування ЛЗ: епілепсія - : дорослі та діти старше 12 років: монотерапія та додаткова терапія епілепсії, зокрема парціальних і генералізованих нападів, включаючи тоніко-клонічні напади, а також напади, пов'язані із синдромом Леннокса – Гасто; діти 2 - 12 років: додаткова терапія епілепсії, зокрема парціальних і генералізованих нападів, включаючи тоніко-клонічні напади, а також напади, пов'язані із с-мом Леннокса – Гасто; лікування починається з додаткової терапії і після досягнення контролю нападів допоміжні препарати можна відмінити і продовжити монотерапію; монотерапія типових малих епілептичних нападів; біполярні розлади ( дорослі 18 років і старше); для запобігання випадкам емоційних порушень (депресія, манія, гіпоманія, змішані стани) у хворих з біполярним розладом.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: епілепсія - при монотерапії дорослим та дітям старше 12 років - початкова доза - 25 мг 1 р/добу протягом 2 тижнів, потім приймають 50 мг/добу протягом наступних 2 тижнів, у подальшому дозу підвищують на 50 -100 мг кожні 1-2 тижні до досягнення оптимального ефекту, звичайна підтримуюча доза дорівнює 100 - 200 мг/добу в 1 або 2 прийоми, для деяких пацієнтів може знадобитись доза 500 мг/добу; діти від 2 до12 років - початкова доза для лікування типових малих епілептичних нападів становить 0,3 мг/кг/добу в 1 або 2 прийоми на добу протягом 2 тижнів, потім приймають 0,6 мг/кг/добу в 1 - 2 р/добу протягом наступних 2 тижнів, у подальшому дозу підвищують на 0,6 мг/кг кожні 1-2 тижні до досягнення оптимального ефекту, звичайна підтримуюча доза дорівнює 1 - 15 мг/кг/добу в 1 або 2 прийоми, для деяких пацієнтів може знадобитись більша доза; у зв'язку з ризиком виникнення висипу початкова доза та темп подальшого підвищення дози не повинні перевищуватись; при комбінованій терапії дорослим та дітям старше 12 років - для пацієнтів, які приймають вальпроат (сам по собі або з іншими протиепілептичними препаратами), початкова доза ламотриджину становить 25 мг через день протягом 2 тижнів, потім - по 25 мг кожний день протягом наступних 2 тижнів; після цього доза повинна збільшуватись (максимально на 25 – 50 мг/добу) кожні 1 – 2 тижні до досягнення оптимального терапевтичного ефект, звичайна підтримуюча доза дорівнює 100 - 200 мг/добу в 1 або 2 прийоми; пацієнти, які приймають інші протиепілептичні препарати або інші препарати, що індукують глюкуронізацію ламотриджину, в сполученні з іншими протиепілептичними препаратами або без них (за винятком вальпроату натрію), - початкова доза ламотриджину становить 50 мг 1 р/добу протягом 2 тижнів, у подальшому – 100 мг/добу у 2 прийоми протягом 2 тижнів, потім доза повинна збільшуватись (максимально на 100 мг) кожні 1 – 2 тижні до досягнення оптимального терапевтичного ефекту, звичайна підтримуюча доза дорівнює 200 - 400 мг/добу в 2 прийоми; для деяких пацієнтів може знадобитись доза 700 мг/добу; для пацієнтів, які приймають окскарбазепін без будь-яких інших індукторів чи інгібіторів глюкуронізації ламотриджину, початкова доза становить 25 мг 1 р/добу протягом 2 тижнів, у подальшому – 50 мг 1 р/добу протягом наступних 2 тижнів, після цього доза повинна збільшуватись (максимально на 50 – 100 мг/добу) кожні 1 – 2 тижні до досягнення оптимального терапевтичного ефекту, звичайна підтримуюча доза дорівнює 100 - 200 мг/ добу в 1 або 2 прийоми; для дорослих і дітей старше 12 років рекомендовано при проведенні монотерапії 1-й та 2-й тиждень - 25 мг/добу (1 прийом), 3-й та 4-й тиждень - 50 мг/добу (1 прийом), підтримуюча доза - 100 - 200 мг/добу (в 1 або 2 прийоми) досягається поступовим збільшенням дози до 50 – 100 мг кожні 1–2 тижні; комбінована терапія з вальпроатом натрію, незважаючи на інші супутні препарати - 1-й та 2-й тиждень – 12,5 мг/добу (1 прийом), 3-й та 4-й тиждень - 25 мг/добу (1 прийом), підтримуюча доза - 100 - 200 мг/добу (в 1 або 2 прийоми) досягається поступовим збільшенням дози до 25 – 50 мг кожні 1–2 тижні; комбінована терапія без вальпроату натрію з фенітоїном, карбамазепіном, фенобарбіталом, примі доном або з іншими індукторами глюкуронізації ламотриджину - 1-й та 2-й тиждень - 50 мг/добу (1 прийом), 3-й та 4-й тиждень - 100 мг/добу (1 прийом), підтримуюча доза – 200 - 400 мг/добу (в 1 або 2 прийоми) досягається поступовим збільшенням дози на 100 мг кожні 1–2 тижні; комбінована терапія без вальпроату натрію разом з окскарбазепіном без індукторів чи інгібіторів глюкуронізації ламотриджину - 1-й та 2-й тиждень - 25 мг/добу (1 прийом), 3-й та 4-й тиждень - 50 мг/добу (1 прийом), підтримуюча доза – 100 - 200 мг/добу (в 1 або 2 прийоми) досягається поступовим збільшенням дози до 50 - 100 мг кожні 1–2 тижні; пацієнтам, які приймають протиепілептичні препарати, взаємодія яких з ламотриджином невідома, рекомендуєтсья застосовувати таку саму схему лікування, як для пацієнтів, які приймають ламотриджин з вальпроатом; у зв'язку з ризиком виникнення висипу початкова доза та темп подальшого збільшення дози не повинні перевищуватись; діти від 2 до 12 років, які отримують вальпроат натрію у сполученні з іншими протиепілептичними препаратами або без них, -початкова доза ламотриджину становить 0,15 мг/кг/добу за 1 прийом протягом 2 тижнів, потім – 0,3 мг/кг/добу за 1 прийом протягом наступних 2 тижнів, далі доза повинна збільшуватись (максимально на 0,3 мг/кг маси тіла) кожні 1 – 2 тижні до досягнення оптимального терапевтичного ефекту; підтримуюча доза дорівнює 1 – 5 мг/кг маси тіла в 1 або 2 прийоми (МДД – 200 мг); діти, які приймають інші протиепілептичні препарати або інші препарати, індуктори глюкуронізації ламотриджину, в сполученні з іншими протиепілептичними препаратами або без них (за винятком вальпроату натрію) - початкова доза ламотриджину становить 0,6 мг/кг маси тіла на добу в 2 прийоми протягом 2 тижнів, потім – 1,2 мг/кг маси тіла на добу протягом наступних 2 тижнів, далі доза повинна збільшуватись (максимально на 1,2 мг/кг маси тіла) кожні 1 – 2 тижні до досягнення оптимального терапевтичного ефекту; середня підтримуюча доза дорівнює 5-15 мг/кг/добу в 2 прийоми (МДД 400 мг); діти, які приймають окскарбазепін без будь-яких інших індукторів чи інгібіторів глюкуронізації ламотриджину - початкова доза становить 0,3 мг/кг/добу в 1 або 2 прийоми протягом 2 тижнів, у подальшому – 0,6 мг/кг/добу в 1 або 2 прийоми протягом наступних 2 тижнів, після цього доза повинна збільшуватись (максимально на 0,6 мг/кг) кожні 1 – 2 тижні до досягнення оптимального терапевтичного ефекту; звичайна підтримуюча доза дорівнює 1-10 мг/кг/добу в 1 або 2 прийоми; МДД – 200 мг; для правильного розрахунку підтримуючої дози слід контролювати масу тіла дитини; для дітей від 2 до 12 років (загальна добова доза в мг/кг маси тіла на добу) рекомендоване лікування епілепсії - монотерапія типових малих епілептичних нападів - 1-й та 2-й тиждень 0,3 мг/кг (1-2 прийоми), 3-й та 4-й тиждень - 0,6 мг/кг (1-2 прийоми), підтримуюча доза - 1-10 мг/кг (в 1 або 2 прийоми) досягається поступовим збільшенням дози по 0,6 мг/кг кожні 1 – 2 тижні, максимум – 200 мг/добу; комбінована терапія з вальпроатом натрію незважаючи на інші супутні препарати - 1-й та 2-й тиждень 0,15 мг/кг (1-2 прийоми), 3-й та 4-й тиждень - 0,3 мг/кг (1-2 прийоми), підтримуюча доза - 1-5 мг/кг (в 1 або 2 прийоми) досягається поступовим збільшенням дози по 0,3 мг/кг кожні 1 – 2 тижні, максимум – 200 мг/добу; комбінована терапія без вальпроату натрію з фенітоїном, карбамазепіном, фенобарбіталом, з примідоном або з іншими індукторами глюкуронізації ламотриджину - 1-й та 2-й тиждень 0,6 мг/кг (2 прийоми), 3-й та 4-й тиждень – 1,2 мг/кг (2 прийоми), підтримуюча доза - 5-15 мг/кг (в 2 прийоми) досягається поступовим збільшенням дози по 1,2 мг/кг кожні 1 – 2 тижні, максимум – 400 мг/добу; комбінована терапія без вальпроату натрію разом з окскарбазепіном без індукторів чи інгібіторів глюкуронізації ламотриджину 1-й та 2-й тиждень 0,3 мг/кг (1-2 прийоми), 3-й та 4-й тиждень - 0,6 мг/кг (1-2 прийоми), підтримуюча доза - 1-10 мг/кг (в 1 або 2 прийоми) досягається поступовим збільшенням дози по 0,6 мг/кг кожні 1 – 2 тижні, максимум – 200 мг/добу; у зв'язку з ризиком виникнення висипу початкова доза та темп подальшого підвищення дози не повинні перевищуватись; достатня інформація щодо застосування ламотриджину для лікування дітей до 2 років відсутня. Біполярні розлади у дорослих (18 років і старше) - у зв'язку з ризиком виникнення висипу початкова доза та темп подальшого підвищення дози не повинні перевищуватись; слід дотримуватись ерехідного режиму застосування, який включає підвищення дози ламотриджину до досягнення підтримуючої стабілізаційної дози протягом 6 тижнів, після чого інші психотропні та/або протиепілептичні препарати можуть бути відмінені у разі клінічної доцільності; рекомендована схема збільшення дози ламотриджину для досягнення підтримуючої стабілізаційної добової дози при лікування дорослих (18 років і старше) з біполярними розладами – як додаткова терапія з інгібіторами глюкуронізації ламотриджину, наприклад з вальпроатом, 1-2-й тиждень - 12,5 мг (25 мг через день), 3-4-й тиждень - 25 мг (1 р/добу), 5-й тиждень - 50 мг (1 р/добу або у 2 прийоми), стабілізаційна доза (6-й тиждень) - 100 мг (1 р/добу або у 2 прийоми) (МДД - 200 мг); як додаткова терапія з індукторами глюкуронізації ламотриджину у пацієнтів, які не приймають інгібітори, такі як вальпроат, (разом з фенітоїном, карбамазепіном, фенобарбіталом, примідоном або з іншими індукторами глюкуронізації ламотриджину – 1-2-й тиждень - 50 мг (1 р/добу), 3-4-й тиждень - 100 мг (2 р/добу), 5-й тиждень - 200 мг (у 2 прийоми), стабілізаційна доза (6-й тиждень) - 300 мг на 6-й тиждень, підвищуючи до 400 мг/день у разі необхідності на 7-й тиждень; як монотерапія ламотриджином або додаткова терапія у пацієнтів, які приймають літій, бупропіон, оланзапін, окскарбазепін або інші препарати, які незначною мірою індукують чи інгібують глюкуронізацію ламотриджину - 1-2-й тиждень - 25 мг (1 р/добу), 3-4-й тиждень - 50 мг (1 р/добу або у 2 прийоми), 5-й тиждень - 100 мг (1 р/добу або у 2 прийоми), стабілізаційна доза (6-й тиждень) - 200 мг (від 100 до 400 мг 1 р/добу або у 2 прийоми); підтримуюча стабілізаційна доза при біполярних розладах з подальшою відміною супутніх психотропних або протиепілептичних засобів - з подальшою відміною інгібіторів глюкуронізації ламотриджину, напр. вальпроату, 1-й тижень - подвоїти стабілізаційну дозу, не перевищуючи 100 мг/тиждень, наприклад стабілізаційна доза 100 мг/добу буде збільшена 1-го тижня до 200 мг/добу, 2-й тиждень, з 3-го тижня - підтримувати дозу 200 мг/добу (розділену на 2 прийоми); з подальшою відміною індукторів глюкуронізації ламотриджину залежно від дози (разом з фенітоїном, карбамазепіном, фенобарбіталом, примі доном або з іншими індукторами глюкуронізації ламотриджину - 1-й тижень – 400 мг, 2-й тиждень – 300 мг, з 3-го тижня – 200 мг, або 1-й тижень – 300 мг, 2-й тиждень – 225 мг, з 3-го тижня – 150 мг, або 1-й тижень – 200 мг, 2-й тиждень – 150 мг, з 3-го тижня – 100 мг; з подальшою відміною інших психотропних або протиепілептичних засобів пацієнтам, які не приймають препарати, що незначною мірою індукують чи інгібують глюкуронізацію ламотриджину (включаючи літій, бупропіон, оланзапін, окскарбазепін) - підтримувати дозу, отриману при підвищенні дози ( 200 мг/добу), розділену на 2 прийоми (100 – 400 мг); доза може бути збільшена за необхідності до 400 мг/добу; зміна дозування ламотриджину для пацієнтів з біполярним розладом при додатковому призначенні інших препаратів: додаткове призначення інгібіторів глюкуронізації ламотриджину, наприклад вальпроату, залежно від дози ламотриджину - стабілізаційна доза ламотриджину – 200 мг, 1-й тиждень - 100 мг, 2-й тиждень, з 3-го тижня - підримувати цю дозу (100 мг/добу), або стабілізаційна доза ламотриджину – 300 мг, 1-й тиждень - 150 мг, 2-й тиждень, з 3-го тижня - підримувати цю дозу (150 мг/добу), або стабілізаційна доза ламотриджину – 400 мг, 1-й тиждень - 200 мг, 2-й тиждень, з 3-го тижня - підримувати цю дозу (200 мг/добу); додаткове призначення індукторів глюкуронізації ламотриджину, залежно від дози (разом фенітоїном, карбамазепіном, фенобарбіталом, примідоном або з іншими індукторами глюкуронізації ламотриджину) - стабілізаційна доза ламотриджину – 200 мг, 1-й тиждень - 200 мг, 2-й тиждень – 300 мг, з 3-го тижня – 400 мг, або стабілізаційна доза ламотриджину – 150 мг, 1-й тиждень - 150 мг, 2-й тиждень – 225 мг, з 3-го тижня – 300 мг, або стабілізаційна доза ламотриджину – 100 мг, 1-й тиждень - 100 мг, 2-й тиждень – 150 мг, з 3-го тижня – 200 мг; додаткове призначення інших психотропних або протиепілептичних препаратів, клініко- фармакокінетична взаємодія яких з ламотриджином незначна, наприклад літію, бупропіону, оланзапіну, окскарбазепіну - підтримувати дозу, досягнуту після режиму підвищення дози (200 мг/добу) (100 - 400 мг); хворим похилого віку (старше 65 років) змінювати дозу не потрібно; при печінковій недостатності початкова доза, збільшення дози та підтримуюча доза повинні бути зменшені загалом на 50% у пацієнтів з помірною та на 75% - з тяжкою печінковою недостатністю; збільшення дози та підтримуюча доза коригуються згідно з клінічним ефектом; при лікуванні хворих з термінальною стадією ниркової недостатності початкова доза ламотриджину базується на індивідуальній схемі антиепілептичного лікування, при лікуванні хворих із значною нирковою недостатністю слід зменшувати підтримуючу дозу ламотриджину; коли пацієнту, який перервав лікування, призначається повторний початок лікування, потрібно чітко встановити необхідність збільшення підтримуючої дози, тому що існує ризик виникнення висипу у зв’язку з високою початковою дозою та перевищенням рекомендованої схеми підвищення дози ламотриджину; чим більший інтервал між часом прийому попередньої дози, тим більше уваги треба приділити режиму збільшення дози до рівня підтримуючої дози; коли інтервал після припинення прийому ламотриджину перевищив у п’ять разів T1/2, дозу ламотриджину збільшують до підтримуючої дози відповідно з існуючою схемою; не рекомендується повторно починати лікування ламотриджином, якщо лікування було припинено у зв’язку з появою висипу внаслідок попереднього лікування ламотриджином; у такому випадку при вирішенні питання щодо повторного призначення препарату необхідно зважити очікувану користь від лікування та можливий ризик.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: шкіра та підшкірні тканини - шкірний висип; с-м Стівенса – Джонсона; токсичний епідермальний некроліз; кров і лімфатична система - нейтропенія, лейкопенію, анемія, тромбоцитопенія, панцитопенія, апластична анемія та агранулоцитоз; імунна система – с-м гіперчутливості (гарячка, лімфоденопатія, набряк обличчя, зміни крові та порушення функції печінки, дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові та поліорганної недостатності); психічні порушення - дратівливість, агресивність, тик, галюцинації, сплутаність свідомості; нервова система - головний біль, сонливість, безсоння, запаморочення, тремор, атаксія, головний біль, запаморочення, ністагм, тривожне збудження, втрата рівноваги, рухові розлади, загострення хвороби Паркінсона, екстрапірамідні ефекти, хореоатетоз, збільшення частоти нападів; очі - диплопія, завіса перед очима, кон’юнктивіт; ШКТ - нудота, блювання та діарея; гепатобіліарна система - підвищення показників функціональних печінкових тестів, порушення функції печінки, печінкова недостатність; кістково-м’язова система та сполучні тканини - вівчакоподібні реакції; загальні розлади -стомлюваність
Протипоказання до застосування ЛЗ : гіперчутливість до ламотриджину або іншого компонента препарату.
Форми випуску ЛЗ: табл. розчинні по 5 мг, 25 мг, 50 мг,100 мг; табл. по 25 мг,50 мг,100 мг,150 мг, 200 мг.
Торгова назва:
І. Ламотрин, ТОВ "Фарма Старт"
Латріджин, ВАТ "Київський вітамінний завод
Епілептал, ВАТ "Фармак"
ІІ. Епілактал, Polpharma Pharmaceutical Works S.A.; "Actavis h.f.", Польща/Ісландія н/д
Епіміл, IVAX Pharmaceuticals s.r.o., Чеська Республіка
Епірал 25, Епірал 50, Епірал 100, Zentiva a.s., Чеська Республіка н/д
Епітрижин®, Balkanpharma-Dupnitza AD, Болгарія
Ламетон, Salutas Pharma GmbH підприємство компанії "Sandoz"; "Wellspring Pharmaceutical Canada Corporation" для "Sandoz Pharmaceuticals d.d", Німеччина/Канада/Словенія н/д
Ламідум, Ranbaxy Laboratories Limited, Індія н/д
Ламіктал, Ламіктал™, GlaxoSmithKline Pharmaceuticals S.A. та "GlaxoWellcome Operations" для "GlaxoSmithKline Export Limited", Польща/Великобританія н/д
Ламітор, Torrent Pharmaceuticals Ltd., Індія
Ламітрил, Pharmascience Inc., Канада
Ламотриджин Пліва, LTD "PLIVA Croatia"; "Bluepharma, Industria Farmaceutica SA", Хорватія/Португалія
Латригіл, Stada Arzneimittel AG, Німеччина
Тригінет, KRKA d.d., Novo mesto, Словенія н/д
Дивіться також Бензилпеніциліну (Benzylpenicillin)
Показання для застосування ЛЗ: сифіліс.
Спосіб застосування та дози. Спосіб застосування та схеми лікування різних форм та стадій сифілісу визначені «Методиками діагностики, лікування та профі ...
Фактор VІІІ коагуляції крові, октолог альфа (Coagulation factor VIII, octolog alfa)
Фармакотерапевтична група: В02ВD02 - гемостатичні препарати.
Основна фармакотерапевтична дія: гемостатична.
Показання для застосування ЛЗ: лікування і профілактика кровотеч у хворих на гемофілію&nbs ...
Індінавір (Indinavir)
Фармакотерапевтична група: J05AE02 - антиретровірусні засоби; специфічний інгібітор протеази, активний проти вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ-1).
Основна фармакотерапевтична дія: противірусна дія; пр ...
|