Medcolifes
Медичний
Сайт



Ленограстим (Lenograstim)

Фармакотерапевтична група: L03AA10 - колонієстимулюючі фактори.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: належить до групи цитокінів – біологічно активних протеїнів, які регулюють ріст і диференціацію клітин; рекомбінантний глікопротеїд (rHuG - CSF), еквівалент людського гранулоцитарного колонієстимулюючого чинника, отриманого з культури клітин CHU-2 людини, складається із 174 амінокислот і гліколізований в ділянці TR 133; чинить стимулюючий вплив на клітини-попередники лейкопоезу; викликає значне збільшення кількості нейтрофілів у периферичній крові; збільшення рівня нейтрофілів є дозозалежним у діапазоні доз ленограстіму від 1мкг/кг/добу до 10 мкг/кг/добу, повторне введення препарату в рекомендованих дозах посилює цей ефект; нейтрофіли, які утворюються під впливом ленограстіму, мають нормальні фагоцитуючі властивості і хемотаксис.
Показання для застосування ЛЗ: зменшення нейтропенії і пов'язаних з нею ускладнень у хворих з немієлоїдними новоутвореннями, при трансплантації кісткового мозку; зменшення тривалості нейтропенії і пов'язаних з нею ускладнень у хворих з немієлоїдними новоутвореннями, які лікуються за допомогою різноманітних цитотоксичних схем хіміотерапії, що спричинюють значне збільшення частоти фебрильної нейтропенії; мобілізації в периферичну кров аутологічних стовбурових клітин-попередників (АСКП).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: для зменшення вираженої нейтропенії і пов'язаних з нею ускладнень у хворих (з немієлоїдними новоутвореннями), які лікуються за допомогою хіміотерапії, рекомендована доза 150 мкг (19,2 млн. МО) /м2/добу, що еквівалентно 5 мкг (0,64 млн. МО)/кг/добу; ленограстим застосовується для хворих із поверхнею тіла площею до 1,8 м2; добова рекомендована доза для застосування в якості монотерапії з метою мобілізації АСКП становить 10 мкг/кг (1,28 млн МО); після трансплантації кісткового мозку наступного дня після процедури вводять його в дозі 150 мкг (19,2 млн МО)/м2/добу протягом 30 хв в/в з фізіологічним р-ном або п/ш щоденно аж до досягнення стабільного показника нормальної кількості нейтрофілів у периферичній крові; тривалість безперервного застосування препарату (у режимі 1 р/добу щоденно) не повинна перевищувати 28 днів; після застосування стандартних протоколів цитотоксичної хіміотерапії ленограстим повинен призначатися щоденно, починаючи з наступного після завершення хіміотерапії дня, у дозі 150 мкг п/ш щоденно застосовується аж до досягнення стабільного показника нормальної кількості нейтрофілів у периферичній крові; лікування можна продовжити до 28 днів; тимчасове збільшення кількості нейтрофілів можливе в перші 1-2 дні лікування, проте, припиняти терапію не слід, тому що при її продовженні максимальне падіння кількості нейтрофілів і подальше відновлення їхньої чисельності настануть раніше; при мобілізації АСКП після хіміотерапії ленограстим повинен призначатися щоденно, починаючи з наступного після завершення хіміотерапії дня, у дозі 150 мкг п/ш і продовжувати аж до досягнення стабільного показника нормальної кількості нейтрофілів у периферичній крові; лейкаферез слід проводити, коли після максимального падіння кількість нейтрофілів знову зросте, або після визначення кількості СD34+ клітин; для здорових донорів застосовують дозу 10 мкг/ кг/добу п/ш 1 р/добу, протягом 5-6 днів, що дозволяє досягти мобілізації > 3,0х106 cd34+- кл/ кг у 83% донорів при однократному лейкаферезі і у 97% донорів – при двократному лейкаферезі; лікування ленограстимом слід проводити лише в умовах гематологічного центру і/або за участю досвідченого онколога/гематолога; діти: безпека і ефективність доведені для пацієнтів старше 2 років.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: зниження середнього рівня тромбоцитів, інфекція/запальний процес порожнини рота, підвищення температури тіла, діарея, висипання, біль у ділянці живота, блювання, алопеція, сепсис та інфекція; при нейтропенії, спричиненій проведенням хіміотерапії: алопеція, нудота, блювання, підвищення температури тіла, головний біль; незначне збільшення болю у кістках і локальні реакції у ділянці ін’єкції; при мобілізації АСКП: головний біль, біль у кістках, біль у спині, астенія, біль у животі, больовий синдром різної локалізації; ризик виникнення больового с-му підвищувався у пацієнтів з високими рівнями лейкоцитів, особливо коли він становив ≥ 50 х 109/л; транзиторне підвищення АсАТ і/або АлАТ, лужної фосфатази; порушення з боку імунної системи: дуже рідко – АР, включаючи поодинокі випадки анафілактичного шоку; порушення з боку легень: зрідка відмічались пневмонія, набряк легень, легеневі інфільтрати та фіброз; в деяких випадках – з розвитком дихальної недостатності та респіраторного дистрес-синдрому дорослих, який може бути фатальним; порушення з боку шкіри та підшкірної жирової клітковини: дуже рідко – шкірний васкуліт; були відмічені поодинокі випадки с-му Sweet (г.фебрильний нейтрофільний дерматоз), вузлової еритеми та гангренозної піодермії (переважно у пацієнтів з гематологічними злоякісними новоутвореннями; були також відмічені виняткові випадки с-му Лайєлла; декілька випадків спленомегалії та поодинокі випадки розриву селезінки.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, мієлоїдні новоутворення, окрім гострої мієлоїдної лейкемії de novo; хворі молодше 55 років з гострою мієлоїдною лейкемією de novo і/або з гострою мієлоїдною лейкемією de novo і нормальною цитогенетикою, тобто t (8;21), t (15;17) і inv (16); одночасне з проведення цитотоксичної хіміотерапії (перше введення дозволяється не раніше, ніж через 24 год після останнього введення протипухлинного засобу); не слід використовувати з метою інтенсифікації хіміотерапії, тобто не дозволяється збільшення доз протипухлинних засобів і скорочення періодів між їх введеннями відносно рекомендованих режимів, ріст злоякісних клітин; стимулює ріст мієлоїдних та деяких не мієлоїдних клітин in vitro; безпека та ефективність при мієолодиспластичному с-мі, вторинній гострій мієлоїдній лейкемії або хр.мієлоїдній лейкемії не встановлена (при цих захворюваннях слід дотримуватись обережності); особливу увагу слід приділяти диференціації між бластною трансформацією на тлі хронічної мієлоїдної лейкемії та гострою мієлоїдною лейкемією; обережно застосовувати у випадку прелейкемічного с-му; через потенційний ризик, пов’язаний з важким гіперлейкоцитозом, при лікуванні ленограстимом слід систематично контролювати кількість лейкоцитів; рідко при призначенні ленограстіму виникають побічні реакції з боку легень, у т.ч. інтерстиціальна пневмонія.
Форма випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій по 33,6 млн. МО (263 мкг).

Торгова назва:
ІІ. Граноцит®34, «Aventis Intercontinental» за ліцензією «Chugaї Pharmaceutical Co. Ltd.» для «Chugaї Sanofi-Aventis», Франція/Японія/Франція           
Граноцит®34, Chugai-Aventisна заводі "Aventis Pharma Specialites" за ліцензією "Chugai Pharmaceutical Co. Ltd." для "Chugai-Aventis ", Франція/Японія         

Дивіться також

Лікар-санолог
ЗАВДАННЯ ТА ОБОВ'ЯЗКИ. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я з питань фо ...

Тіанептин (Tianeptine)
Фармакотерапевтична група: N06AX14  - антидепресанти. Основна фармакотерапевтична дія: підвищує спонтанну активність пірамідних клітин гіпокампу та прискорює їх відновлення після функціонального ...

Вибирайте стать дитини
Цілком природно бажання мати дитину тієї або іншої статі. Проте питання чи можна запрограмувати стать дитини до його народження до цих пір залишається актуальним. Стать дитини залежить від чоловіка. ...

Головна | Мапа сайту | Найпопулярніше | Пошук | Зв'язок
© www.medcolifes.ru. All Rights Reserved.