|
Сторінка 3 У корі великого мозку розрізняють: чутливі (сенсорні), рухові й асоціативні зони.
Під час збудження цих зон у людини виникають відповідні відчуття. Великий мозок виконує коригуючу діяльність у нервовій системі.
Види нейронів
Основним структурним і функціональним елементом нервової системи є нервова клітина (нейрон), що складається з тіла і відростків (дендритів і оксона).
Дендрити – відносно короткі відростки, що сприймають і передають інформацію до тіла клітини.
Аксон – довгий відросток, за допомогою якого передаються імпульси від нервової клітини до інших нервових клітин або робочих органів.
Розрізняють нейрони:
Чутливі (доцентровані, аферентні), які сприймають (рецепторами) і передають інформацію організму про стан внутрішнього та впливи зовнішнього середовища;
Рухові (відцентровані, еферентні), які посилюють нервові імпульси до виконавчих органів (ефекторів);
Вставні (проміжні), що зв’язують нейрони між собою і складають основну масу спинного і головного мозку.
Ядра. Види ядер
Ядро – це важлива частина клітини.
Воно є центром керування її життєвими процесами. Ядро виконує функцію зберігання інформації щодо всіх ознак організму.
Базальні ядра. Між білою речовиною півкуль лежать скуплення сірої речовини, які називають базальними ядрами або ядрами основи.
Вони тісно пов'язані з проміжним мозком і становлять смугасте тіло, огорожу та мигдалеподібне тіло.
Смугасте тіло під час ембріогенезу становить одну сіру масу, яка потім поділяється на: хвостате та сочевицеподібне ядра.
У довгастому мозку є такі ядра:
Ядро відвідного нерва
Ядро лицевого нерва
Рухове ядро трійчастого нерва
У середньому мозку є:
Червоне ядро та кілька ядер покриву.
Присередні та бічні ядра сосочкових тіл.
Ганглії. Види гангліїв.
Периферичний відділ представлений: нервовими волокнами і симпатичними нервовими вузлами (гангліями).
Ганглії містяться безпосередньо поблизу від тих органів, які вони іннервують або в них.
Симпатичні нервові вузли є ланцюгами з’єднаних між собою вузлів, що знаходяться з обох боків хребта, та вузлів, які розміщені на деякій відстані від хребта: 1) верхній шийний; 2) сонячне сплетіння; 3) верхні та нижні черевні; 4) грудні; 5) поперековий та крижовий. Нервовий центр.
Від рецепторів нервові імпульси по аферентних шляхах поступають у нервові центри. Розрізняють анатомічні і фізіологічні поняття нервового центра.
Нервовий центр з анатомічної точки зору – сукупність нейронів, розміщених у відділі центральної нервової системи. за рахунок такого нервового центру здійснюється нескладна рефлекторна діяльність, н-д: колінний рефлекс. Нервовий центр цього рефлексу розміщений у поясничному відділі спинного мозку (ІІ-IV сегменти).
Нервовий центр – з фізіологічної точки зору – складне функціональне об'єднання декількох анатомічних нервових центрів, розміщених за рахунок своєї активності найскладніші рефлекторні акти.
Н-д: у забезпеченні травних реакцій беруть участь багато органів (м'язи, кровоносні і лімфатичні судини). Дія їхня регулюється нервовими імпульсами, які поступають із нервових центрів.
Фізіологічні властивості нервових центрів:
1) одностороннє проведення збудження;
2) затримка проведення збудження;
3) сумація збуджень;
4) 4) трансформація ритму збуджень;
5) рефлекторні наслідки;
6) швидка стомленість. Види нервових волокон. Мієлінові і безмієлінові.
Нервові волокна: це відростки нервових клітин. В склад нерва входить: довгий відросток аксона.
Види нервових волокон: рухові і чутливі.
Мієлінове волокно: складається із осьового циліндра покритого мієліновою і шванновською оболонками.
Мієлінова оболонка складається із жироподібних речовин, які мають високу опірність і виконують роль ізолятора.
Безмієлінові волокна – не мають мієлінової оболонки, вони покриті тільки лімфоцитами (шванновськими клітинами) між ліммацитами і осьовим циліндром знаходиться щілина у 15 мм – заповнена міжклітинною рідиною.
|
Сайт
