Спостереження та догляд за органами дихання

Сторінка 2

З метою профілактики післяопера­ційних легеневих ускладнень вже на на­ступну добу після операції хворому тре­ба надати положення напівсидячи. Велику увагу треба приділити ліку­вальній фізкультурі і дихальній гімнас­тиці. Перші кілька діб після операції хворий повинен періодично дихати зво­ложеним киснем. Потреба у кисневій терапії регулюється показником . Рекомендують гірчичники, банки, інгаляції розчину натрію гідрокарбона­ту, гідрокортизону, еуфіліну 1—2 рази на добу. У деяких випадках показана ан-тибіотикотерапія.

Сухі банки і гірчичники мають за мету зумовити гіпере.мію шкіри, застійні крововиливи. Це виявляє зне­болювальну, відволікальну і розсмок-тувальнудію.

За наявності кашлю, коли дозволяє характер операції, хворому треба дати тепле питво, бажано молоко з содою або наполовину з мінеральною водою типу боржомі. Хворого тепло вкривають, щоб не переохолодився його організм. У разі утрудненого відкашлювання хар­котиння хворому треба допомогти (мал.10).

Грудну клітку бажано досліджувати клінічно 1—2 рази на добу. Деякі авто­ри рекомендують у пацієнтів із хроніч­ною хворобою органів грудної клітки проводити щоденне рентгенологічне дослідження.

На особливу увагу заслуговує до­гляд за дихальною системою після опе­рації на органах грудної клітки. Це пов'язано з новими умовами гемодина-міки, які виникають, особливо після операції на серці, а також з обмежен­ням дихальної функції у зв'язку з трав­мою грудної клітки або видаленням частини легені.

Хворий повинен постійно дихати зволоженим киснем. За наявності у плевральній порожнині дренажів треба стежити за їх прохідністю. У разі виді­лення з дренажів крові ії об'єм своє­часно компенсують.

Уже з першої доби після операції хворого примушують відкашлювати, правильно і глибоко дихати. Дихання повинно здійснюватися через ніс. Це сприяє розширенню бронхів, виділен­ню харкотиння і вентиляції легень. Харкотиння, яке залишається в носо­глотці, відсмоктують.

Після операцій на грудній клітці хво­рий відзначає біль у ділянці операцій­ної рани, в зв'язку з чим він обмежує дихальну екскурсію, що є причиною розвитку післяопераційної застійної пневмонії. Для зняття болю хворим треба давати наркотичні речовини — часто і малими дозами, а нерідко і ве­ликими порціями.

Іноді в післяопераційний період про­тягом певного часу показана штучна вен­тиляція легень. Це буває у разі задиш­ки, коли РаСО, падає нижче за 8 кПа у пацієнта, що вдихає 100 відсотків кис­ню, а також у разі невдалих спроб вида­лити бронхіальні виділення.

Після операції на органах грудної клітки обмежень щодо дієти не повинно бути. Вже на другу добу хворі можуть їсти (дієта № 1). Але це не стосується хворих з операціями на стравоході, коли вони протягом 4—5 діб повинні голодувати. Їм не рекомендують навіть ковтати сли­ну, щоб не інфікувати накладених на стравохід швів. Слину треба відсмокту­вати. Прийом їжі доцільно замінити інтенсивним парентеральним харчуван­ням (внутрішньовенним уведенням білкових препаратів, вуглеводів, жиро­вих емульсій, сольових розчинів).