Спостереження та догляд за серцево-судинною системою

Сторінка 2

Для діагностики розладів роботи сер­ця використовують також різні рент­генологічні методи дослідження: рент­геноскопію і рентгенографію органів грудної клітки, рентгенокімографію (зображення рухів контурів тіні серця в процесі його скорочення), коронаро-графію (зміни в коронарних судинах у разі введення в них контрастної речо­вини), фонокардіографію (реєстрація звуків, які виникають під час скорочен­ня м'язів серця), полікардіографію (синхронний запис ЕКГ, фонокардіо­грами і коливань кровонаповнення сонних артерій), ультразвукове дослід­ження (дозволяє визначити товщину стінки міокарда, стан клапанів, об'єм порожнин серця і великих судин).

Нерідко розлади з боку серцево-судинної системи виникають раптово і можуть бути причиною смерті. В їх основі лежать операційна травма, кро­вовтрата, токсична дія пошкоджених тканин, інфекція, психічні пережи­вання.

Для запобігання низці розладів з боку серцево-судинної системи іноді не потрібно складних лікувальних заходів, а вистачить лише правильного догляду за хворими. Так, у разі приступу сер­цевої астми досить перевести хворого з горизонтального положення у верти­кальне. Якщо утруднення серцевої діяльності пов'язані з переповненням кишечника газами і підняттям куполів діафрагми, досить буде спорожнити кишечник. Розлади серцевої діяльності у людей з підвищеною збудливістю нервової системи, що виникли внаслі­док болю, усувають за допомогою вве­дення знеболювальних засобів.

Догляд за хворими з розладами сер­цево-судинної системи передбачає спо­стереження за діурезом, тобто кіль­кістю сечі, яку людина виділяє протя­гом доби. Кількість виділеної сечі (у здорової людини) повинна бути збалан­сованою з кількістю прийнятої рідини. Діурез може бути позитивним (хворий виділяє більше рідини, ніж приймає) і негативним (хворий приймає більше рідини, ніж виділяє). Зменшення ви­ділення кількості сечі (олігурія) — не­сприятлива ознака, яка може свідчити про різну патологію, в тому числі й сер­цеву недостатність.