|
Сторінка 5 У останнє десятиріччя у колишньому Радянському Союзі сталася низка великих катастроф. Найтяжчою з них з далекосяжними, важко передбачуваними наслідками для населення стала аварія на Чорнобильській атомній електростанції (1986), коли, за офіційними даними, у повітря потрапило понад 50 млн кюрі радіоактивних речовин. В Україні найбільшого радіоактивного забруднення зазнали райони Київської та Житомирської областей.
Все вищесказане призвело до того, що за чверть сторіччя в країні збільшилася вдвічі кількість дітей з вадами розвитку. Дитяча смертність у 2—2,5 разу перевищує показники розвинених країн. Частота захворювання на рак за період з 1930 по 1975 p. потроїлася, а до 1987 p. збільшилася ще у 1,5 разу. Тривалість життя зменшилася порівняно з показниками 1985 p. і становить 69,6 року. Про екологічне становище в країні не доводиться й говорити. Є відставання з багатьох клінічних дисциплін, у тому числі й хірургії. І пояснюється воно не тим, що у нас немає кваліфікованих фахівців. За хірургічною майстерністю українські хірурги не поступаються зарубіжним. Відсутність належного устаткування, сучасної діагностичної і лікувальної апаратури, медикаментозних засобів не дає можливості їм проявити себе. Не треба, однак, драматизувати ситуацію, яка склалася. Слід тверезо її оцінити, подивитися правді у вічі і докласти всіх зусиль, аби поступово виправити становище і піднести українську медицину, в тому числі й хірургію, до рівня світових стандартів.
|
Сайт
