Medcolifes
Медичний
Сайт



Історія хвороби - Клінічний діагноз - Хронічний калькульозний холецистит в фазі ремісії

Сторінка 7

Відхилень не виявлено.

7. Езофагогастродуоденоскопія від 29.03.2001. Слизова шлунку та дванадцятипалої кишки рожевого кольору, внутрішній рельєф не порушений, незначна кількість жовчі в антральній ділянці шлунку. Висновок: дуоденогастральний рефлюкс.

Диференційний діагноз.

Больовий синдром із локалізацією болю в черевній порожнині потребує диференціювання між цілим рядом (до 110) захворювань. Проте проведення його із наступними п’ятьма є конче необхідним: виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, грижа стравохідного отвору діафрагми, гострий апендицит, обструкція жовчовивідних шляхів пухлинного генезу (рак головки дванадцятипалої кишки, рак фатерового сосочка), інфаркт міокарда.

Для виразки дванадцятипалої кишки характерним є печія, голодний нічний біль, загострення хвороби у весняно-літню пору, тоді як у нашої хворої наявні типові дані для хронічного холециститу: гіркота в роті і обложеність язика (закидання жовчі в стравохід при атонії верхнього шлункового сфінктера), біль провокується споживанням жирної та смаженої їжі, фізичним навантаженням чи дією вібрації на тіло і іррадіює типово для болю при враженні жовчевого міхура. Зростання фермента-маркера слизової жовчовивідних шляхів (лужна фосфатаза) вказує на втягнутість їх в патологічний процес, що підтверджено на сонографії (конкременти в міхурі, інфільтрація та незначна набряклість стінки міхура); відсутність виразки при проведенні ЕФГДС дозволяє остаточно виключити виразкову хворобу у нашої пацієнтки.

При грижі стравохідного отвору діафрагми наявні симптоми рефлюкс-езофагіту (пекучий або тупий біль за грудиною, в епігастрії, з іррадіацією в ділянку серця, лопатку, ліве плече); проте в таких випадках біль частіше з’являється натще і провокується переходом тіла в положення лежачи, носить інтенсивний ріжучий характер і не іррадіює в ліве плече. Найціннішим методом, що дозволяє провести дифдіагностику в таких випадках є контрастне рентгенологічне дослідження стравоходу та шлунка в положенні Тренделенбурга: при грижі виявляють продовження складок слизової оболонки кардіального відділу шлунку вище діафрагми, розгорнутий кут Гіса, зменшення розмірів газового міхура шлунку та рефлюкс контрастної речовини в стравохід. При проведенні ЕФГДС у випадку грижі можна виявити ерозивно-виразкові зміни слизової оболонки, що не було знайдено у нашому випадку. Характерні симптоми хронічного холециститу (гіперферментемія ЛФ, УЗД-ознаки хронічного калькульозного холециститу) дозволяють відкинути діагноз грижі стравохідного отвору діафрагми у нашому випадку на користь хронічного калькульозного холециститу.

Гострий апендицит при підпечінковому розташуванні може симулювати напад при хронічному холециститі. Однак гострий апендицит має специфічну симптоматику дебюту (спочатку – біль в епігастрії, нудота, можлива одноразова блювота, міграція болей в праву клубову ділянку із появою позитивних симптомія апендициту, зростання температури тіла), при лабораторно-інструментальних методах – лейкоцитоз, зростання ШОЕ. У нашому випадку біль - типовий для хронічного холециститу (за локалізацією, зв’язком з сприяючими факторами, іррадіацією), перебіг хвороби достатньо тривалий при стабільному стані (що не характерно для гострого апендициту). Гіперфосфатаземія та результати УЗД-обстеження жовчевого міхура дозволяють підтвердити діагноз хронічного калькульозного холециститу у нашої хворої.

Рак головки дванадцятипалої кишки чи фатерового сосочка при неповній обструкції жовчевивідних шляхів може давати симптоматику, подібну до такої у нашої хворої. Проте при наявності механічної перешкоди до виділення жовчі обов’язково проявилися б симптоми обтураційної жовтяниці (ахолія стільця, гіпербілірубінемія за рахунок переважно прямої фракції, білірубінурія), порушення функції підшлункової залози (панкреатичний біль та пронос, симптоми порушення пасажу хімусу дванадцятипалою кишкою), чого немає у нашому випадку. При проведенні УЗД змін структури підшлункової залози виявлено не було, як і таких із боку великого дуоденального сосчка при ЕФГДС. Гіперфосфатаземія та результати УЗД-обстеження жовчевого міхура дозволяють підтвердити діагноз хронічного калькульозного холециститу у нашої хворої.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 

Головна | Мапа сайту | Найпопулярніше | Пошук | Зв'язок
© www.medcolifes.ru. All Rights Reserved.