|
Сторінка 4 Рідко у дітей цього віку виникає сепсис з іншою локалізацією первинного вогнища, зокрема в порожнині середнього вуха. Гнійне запалення в цьому випадку поширюється на вискову кістку, де виникає гнійний остеомієліт. Він частіше перебігає лише з явищами токсикозу, проте можливий також перехід запального процесу на мозкові оболонки і головний мозок, іноді розвиваються метастатичні осередки в інших органах.
Можливий також сепсис, при якому первинне вогнище локалізується у шкірі поза пупковою ранкою, іноді в інших органах.
Особливістю сепсису новонароджених, на відміну від сепсису у дітей більш старшого віку і дорослих, є відсутність гіперплазії селезінки і лімфатичних вузлів. Замість цього розвивається екстрамедулярне кровотворення (реактивний або симптоматичний мієлоеритробластоз). Виникають також невеличкі інтерстиціальні лімфоїдні або лейкоцитарні інфільтрати в печінці, нирках і легенях. Нерідко виникає гемоліз еритроцитів, який супроводжується при особливо важкому перебігові хвороби гемолітичною жовтяницею.
НЕІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
АСФІКСІЯ
Асфіксія (від грец. а - негативна частка і sphygmus - пульс) у широкому розумінні слова - це гіпоксичний, який поєднується з гіперкапнією, стан плоду або новонародженого, викликаний будь-якою причиною. В якості основного захворювання асфіксію розглядають в тому випадку, якщо в організмі плоду (дитини) відсутній патологічний процес, який передував асфіксії і викликав її. Асфіксія може розвинутися до пологів, під час пологів і після них.
Причинами асфіксії є:
— в антенатальному періоді:
— аноксичний стан матері, зумовлений захворюваннями серцево-судинної системи, легень, крові;
— гостре порушення матково-плацентарного або плацентарно-плодового кровообігу, зумовлене відшаруванням плаценти, плацентитами, обвиттям і вузлоутворенням пуповини, вадами розвитку посліду;
— в інтранатальному періоді:
— передчасне відшарування плаценти та інші порушення матково-плацентарного кровообігу;
— її передлежання;
— порушення кровотоку по пуповині внаслідок: притиснення голівкою плоду до тазу матері у випадку її випадання з пологових шляхів матері; перерозтяження пуповини, туге її обвиття навколо шиї плоду і при істинних вузлах пуповини.
Асфіксія супроводжується атонією стінок судин, особливо мікроциркуляторного русла, що призводить до повнокров’я органів. При мікроскопічному дослідженні, крім того, виявляються стази і петехіальні крововиливи, а також периваскулярний і перицелюлярний набряк, найбільше виражений в головному мозкові. В паренхіматозних органах поряд з цим визначаються дистрофічні зміни. В легенях дуже характерним проявом антенатальної асфіксії є аспірація елементів навколоплодових вод (клітин злущеного плоского епітелію шкіри плоду, меконію тощо).
Хронічна киснева недостатність супроводжується порушеннями проникності стінок судин - пошкодженням ендотелію і базальної мембрани, що призводить до стазу, набряку, крововиливів і наступних дистрофічних і некротичних змін в органах. Крововиливи зумовлені також порушеннями зсідальної і антизсідальної систем плоду (новонародженого), розвитком внутрішньосудинного дисемінованого зсідання. Множинні фібринові тромби в мікроциркуляторному руслі, які розвиваються при цьому, призводять до коагулопатії споживання. Остання разом з порушеннями проникності судин викликає крововиливи.
Макроскопічно виявляється темна рідка кров у порожнинах серця і великих кровоносних судинах, ціаноз шкірних покривів і видимих слизових оболонок, можливі невеличкі набряки серозних порожнин, а також стіп, мошонки і статевих губів, множинні петехіальні крововиливи на вісцеральній і парієтальній плеврі, під епікардом навколо вінцевих судин, у септах і кірковій речовині тимуса. Легені м’ясистої консистенції, синювато-червоного кольору, не заповнюють грудної клітки, безповітряні шматочки тканини тонуть у воді. При оживленні плоду і штучному диханні в легенях можуть з’явитися повітряні ділянки. При цьому іноді спостерігаються розриви альвеол, і розвивається інтерстиціальна емфізема - пухирці повітря в інтерстиції легені і під плевральними листками.
|
Сайт
