Показники обміну біометалів заліза, міді, кобальту та цинку в організмі за умов травматичного пошкодження шкіри

Сторінка 2

Балансові дослідження заліза, міді, кобальту та цинку проводили протягом однієї доби на окремих етапах експерименту в спеціально сконструйованих для цієї мети обмінних клітках: а) за 2-3 дні до початку експерименту (норма) і б) через кожні 5 днів після проведеного оперативного втручання, аж до повного загоєння рани, тобто на 5-й та 10-й дні. Показники балансу вказаних металів визначали шляхом встановлення різниці між кількістю кожного зокрема біоелемента, яка протягом доби надходила в організм з їжею, та його кількістю, що виводилась з організму з екскрементами (сеча, кал) за цей же час. Отримані таким чином цифрові показники балансу (в мкг за добу) набирали певних математичних значень, а саме: “+” або “-” , що вказувало відповідно на наявність позитивного (переважання утримання елемента в організмі над його виведенням) або негативного (переважання процесів виведення над утриманням) балансу в організмі кожного елемента зокрема. Дослідження вмісту металів в біологічних об’єктах (харчові продукти добового раціону тварин, екскременти, шкіра) проводились методом визначення заліза, міді, цинку і кобальту в одній пробі [ 3 ]. Показники стану основного обміну вивчали за методом Сент-Дьєрді, а кількість Т-лімфоцитів (Е-РУК) в периферійній крові - в реакції спонтанного розеткоутворення [7].

Отриманий в експерименті цифровий матеріал опрацьований статистично за допомогою методів кореляційного аналізу та варіаційної статистики з використанням таблиць Стьюдента [5].

Результати і їх обговорення. Як показали дослідження, травматичне ушкодження шкіри спричиняє певні, неоднакові за напрямленістю, зміни балансу заліза, міді, кобальту і цинку в організмі. Так, в усі досліджувані строки (5-й та 10-й дні експерименту) спостерігається зниження ретенції заліза, міді та кобальту на фоні суттєвого збільшення утримання в організмі цинку. Зокрема, утримання заліза на 5-й день експерименту знижується на 35 % , міді - на 28 % , кобальту - на 27 % . На 10-й день досліджень (період остаточного загоєння рани) загальна картина вказаних змін залишається такою ж, хоча їх інтенсивність дещо нижча: утримання в організмі заліза зменшується в порівнянні з показниками норми на 18 % , міді - на 8 % , кобальту - на 10 % . Поряд з цим вектор змін показників балансу цинку в досліджувані терміни має цілком протилежний напрямок: на 5-й та 10-й дні експерименту утримання цинку в організмі зростає більш ніж в два рази і складає, відповідно, + 124 % та + 107 % по відношенню до показників норми (табл. 1).

Результати вивчення вмісту заліза, міді та кобальту в ушкодженій ділянці шкіри фактично повністю співзвучні з вище описаними змінами їх балансу в цілому організмі. Так, на 5-й день експерименту їх концентрація в шкірі зменшується. В період остаточного загоєння рани (9-11 дні) кількість заліза та кобальту в досліджуваних зразках шкіри частково зростає, але в порівнянні з нормою залишається суттєво нижчою, а міді - підвищується і практично досягає вихідних показників. Водночас вміст цинку в зоні ушкодження шкіри на всіх етапах досліджень значно зростає і більш ніж вдвічі (в 2,4 рази на 5-й день та в 2,2 рази на етапі остаточного загоєння рани) перевищує аналогічні показники норми (табл. 2). Співставлення даних щодо вмісту досліджуваних мікроелементів в шкірі та їх балансу в організмі висвітлило наявність між ними тісного прямого зв’язку, незаперечним свідченням чого є досить високі позитивні показники відповідних індексів кореляції (пп. 5-8, табл. 4).

Таблиця 1. Динаміка добового балансу заліза, міді, кобальту і цинку після травматичного ушкодження шкіри (мкг/добу)