|
Сторінка 22 Нерiдко з’являються сухiсть у ротi, порушення акомодацiї, запаморочення, тремтiння рук.
СДД: 150-250 мг. ФВ: таблетки по 0,025 г i ампули по 2 мл 1 % розчину. Таку ж дiю мають фторацизин, пiразидол, азафен. Останнiй вигiдно вiдрiзняється тим, що не має холiнолiтичної дiї, а в пiрозидолу вона незначна.
Iз антидепресантiв iз стимулювальною дiєю широко використовують: імiзин (мелiпрамiн), який за антидепресивною дiєю не поступається амiтриптилiну, але одночасно проявляє стимулювальний ефект.
Показаний при загальмованiй депресiї. Якщо депресiя супроводжується тривогою, напруженням, то можливе загострення цiєї симптоматики. Як i амiтриптилiн, має холiнолiтичну дiю.
СДД: 150-200 мг. ФВ: таблетки по 0,025 г i ампули по 2 мл 1,25 % розчину.
До цiєї пiдгрупи вiдносять петилiл, нуредал, трансамiн тощо. Їх призначають у першiй половинi дня (можливе порушення сну).
ПСИХОСТИМУЛЯТОРИ
Психостимулятори пiдвищують розумову дiяльнiсть, фiзичну працездатнiсть, знiмають вiдчуття втоми, сонливiсть, прискорюють процеси мислення. Цi препарати можуть спричиняти порушення засинання, а також порушення апетиту, тому призначаються лише в першiй половинi дня.
Показання: невротичнi та неврозоподiбнi розлади iз млявiстю, загальмованiстю, астенiєю, апатiєю, зниженням працездатностi, iпохондричнiстю.
Сиднокарб – це один із найбiльш ефективних i безпечних психостимуляторiв.
Викликає стимулювальний ефект, що сприймається хворим як природне вiдчуття бадьоростi, приплив енергiї, пiдвищення працездатностi, може загострити психотичну симптоматику.
СДД: 20-30 мг. ФВ: таблетки по 0,005; 0,010 i 0,025 г.
Сиднофен близький за хiмiчною структурою до сиднокарбу, але психостимулювальна дiя виражена слабiше, активiзацiя бiльш м’яка, не викликає загострення психотичної симптоматики, дратiвливостi, покращує настрiй.
Показання: астенiчнi, астено-депресивнi, депресивно-iпохондричнi, апатичнi й iншi невротичнi та неврозоподiбнi стани.
СДД: 20-30 мг. ФВ: таблетки по 0,005 г.
Таку ж дiю мають сапарал, пантокрин, препарати лимоннику, женьшеню, заманихи, аралiї, елеутерококу, стеркулiї тощо.
НООТРОПИ
Препарати метаболiчної дiї (ноотропи) мають спiльну властивiсть – нормалiзуючий вплив на процеси тканинного метаболiзму в центральнiй нервовiй системi.
Цi засоби широко використовують у терапiї астенiчних станiв рiзного генезу, при порушеннях пам’ятi (судинного, травматичного, iнфекцiйного походження), постiнсультних станах, комах рiзного генезу, iнтоксикацiях, розумовiй вiдсталостi.
Амiналон (гаммалон).
СДД: 0,5-1,5.
ФВ: таблетки по 0,25 г.
Пiридитол (енцефабол).
СДД: 0,2-0,6.
ФВ: таблетки по 0,05; 0,10 i 0,20 г.
Пантогам, крiм метаболiчної, має i протисудомну дiю, зменшує моторну збудливiсть.
СДД: 1,5-3,0.
ФВ: таблетки по 0,25 i 0,50 г.
Пiрацетам (ноотропiл).
СДД: 2,0-3,0.
ФВ: капсули по 0,4 г; таблетки по 0,2 г; ампули по 5 мл 20 % розчину.
АНТИПАРОКСИЗМАЛЬНI ПРЕПАРАТИ
Вибiр протипароксизмальних засобiв залежить вiд типу розладiв. У лiкуваннi генералiзованих судомних нападiв найбiльш ефективними є натрiю вальпроат (депакiн, депакiн-хроно), карбамазепiн (фiнлепсин, карбасан), етосуксимiд (суксилеп), гексамiдин, фенобарбiтал (люмiнал).
Для лiкування малих нападiв застосовують натрiю вальпроат (депакiн, конвулекс), клоназепам (ривотрил, антелепсин); також можлива комбiнацiя цих препаратiв з транквiлiзаторами. При полiморфних безсудомних пароксизмах (моторних, психомоторних, сенсорних, вегетативних тощо) показані бензонал, карбамазепiн (фiнлепсин), клоназепам (ривотрил), а також комбiнацiя цих препаратiв із транквiлiзаторами.
Фенобарбiтал.
СДД: 150-200 мг.
ФВ: таблетки по 0,05 г.
Бензонал.
СДД: 400-800 мг.
ФВ: таблетки по 0,05 i 0,10 г.
Гексамiдин.
СДД: 0,5-1,5 г.
ФВ: таблетки по 0,125 i 0,250 г.
Карбамазепiн (фiнлепсин, стазепiн, зептол).
СДД: 80-120 мг.
ФВ: таблетки по 0,2 г.
Клоназепам (антелепсин, ривотрил).
|
Сайт
