Медсестринська діагностика і допомога

Сторінка 32

Мужність – змінити те, що я можу.

Мудрість – відрізнити одне від другого.

Нарешті, слід відмітити, що хвороба впливає не лише на самого хворого, а і на психічний стан членів його сім’ї і близьких. Тому комплексна психотерапія обов’язково повинна в себе органічно включати і сімейну психотерапію.

Медична сестра повинна орієнтуватись, чи можна взагалі дозволити відвідування хворого, кого можна пускати до хворого, а кого не бажано і скільки часу виділити на побачення, щоб не втомлювати хворого. Близькі і члени сім’ї повинні знати про стан хворого і бути інструктованими щодо бажаної спрямованості бесіди із хворим.

Родичі і близькі хворого повинні отримати від медиків необхідний мінімум знань щодо особливості внутрішньої картини захворювання у конкретного хворого. Якщо у хворого з’явились ознаки психопатизації, потрібно пояснити родичам сутність цих проявів і переконати в їх минучості, націлити оточуючих не акцентувати свою увагу на тимчасову своєрідну реакцію хворого, обумовлену його хворобою. Одним із важливих завдань сімейної психотерапії повинна бути профілактика психічної залежності родичів.

З методів психотерапії, в яких може брати участь медична сестра або навіть ініціювати самостійне проведення їх після певної професійної підготовки рекомендують такі: Арттерапiя (АТ). Метод спирається на iдею Зигмунда Фрейда про те, що внутрiшнє “Я” може бути виражене у вiзуальнiй формi за допомогою спонтанного малюнка, ліплення, живопису. Арттерапiю використовують для звiльнення вiд конфлiктiв i сильних переживань, пришвидшення творчого процесу, як додаток для iнтерпретацiї i дiагностики (тест фантастичної тварини i дерева), силу, що дисциплiнує i контролює, засіб розвитку уваги до почуттiв.

Арттерапiя – це реалiзацiя дiйової уяви, а не прояв художнього таланту. Пiдкреслюється роль сублiмацiї – непрямого задоволення антисоцiальних iмпульсiв (наприклад, дитячi малюнки на тему вiйни).

Акцентують увагу на вiльних асоцiацiях i самостiйному вивченні значення своєї роботи.

Варiант. Групова АТ: групова фреска, загальний груповий портрет, образ. Стимулюють членiв групи довiряти своєму власному сприйняттю i вивчати свої твори як самостiйно, так i за допомогою iнших членiв групи.

Група танцювальної терапiї (ТТ). Розвиток координацiї i плавностi рухiв. Танець демократичний.

Мета: розширення самосвiдомостi; покращання фiзичного стану i пристосованостi; можливість взаємодiї; розширення сфери усвiдомлення власного тiла; розвиток позитивного образу тiла; соцiальнi новини; вивчення почуттiв; створення глибокого групового досвiду.

Фундаментальним для ТТ є взаємодiя мiж тiлом i розумом, спонтанними рухами i свiдомiстю, а також впевненiсть у тому, що рух вiдображає особу (згадайте фiльм “Службовий роман”, епiзод, де секретар (Лiя Ахеджакова) демонструє ходу i поведiнку своєму шефу).

Керiвник групи може бути партнером під час танцю, режисером подiй, каталiзатором, який полегшує розвиток особи через рух.

Група тренiнгу вмiння.Поведiнкову модель навчання створено в лабораторiї.

Використовуються такi бiхевіористичні поняття, як зосередженiсть на поведiнцi; навчальна модель вирiшення проблем, основана на засвоєннi важливих для розвитку учасникiв групи життєвих вмiнь.

Оцiнювання сильних i слабких сторiн навичок впевненостi в собi включає застосування основних прав людини, якi пiдтримують впевненiсть у собi, й шiсть типiв стверджень, що виражають впевненiсть у собi.

Репетицiя поведiнки – рольових програм складних ситуацiй – є основним методом.

Процедура репетицiї поведiнки складається з моделювання, iнструктажу i пiдкрiплення. Для зняття надмiрної тривоги часто використовують релаксацiйний тренiнг i системну десенсибiлiзацiю. Домашнi завдання: щоденники i поведiнковi завдання. Специфiчними для груп тренiнгу впевненостi є метод “зіпсованої платiвки” i метод “наведення туману”.

Психодрама. Психодрама з’явилася внаслiдок театрального експерименту, початого Морено у Вiднi, який отримав назву “спонтанний театр”. Морено виявив, що драма може служити терапевтичнiй метi, що психодраматична дiя має перевагу перед вербалiзацiєю в прискореннi процесу вивчення переживань та формування нових вiдношень i типiв поведiнки.