Збудники грипу, мінливість та еволюція грипозних вірусів

Сторінка 13

Захворювання розвивається раптово. На фоні підвище­ної температури тіла та головного болю хворий відчуває біль у м'язах грудної клітини, що 'має приступоподібний характер, посилюється під час дихання, кашлю і навіть не­значних рухів. Інша локалізація м'язового болю буває рід­ко. У період між приступами біль повністю зникає. При ангіні хворі скаржаться на біль у горлі.

При різних проявах захворювання тривалість його може бути від 3—5 днів до 2—4 тиж (при менінгіті) і довше (при міокардиті, тобто ураженні серцевого м'яза). Коли на передній план виступають запальні явища з боку верхніх дихальних шляхів, йдеться про гостру респіраторну хворо­бу ентеровірусної природи.

Мікоплазмоз — це ураження дихальних шляхів міко-плазмами — найдрібнішими мікроорганізмами, які, на від­міну від бактерій, не мають щільної клітинної оболонки, а на відміну від вірусів, розмножуються в безклітинному се­редовищі. Є кілька видів мікоплазм, що викликають захво­рювання у людини. Мікоплазми можуть спричинювати й інші захворювання, як, наприклад, ураження системи сечо­виділення.

Ураження органів дихання мікоплазмами може прояв­лятись у формі запалення верхніх дихальних шляхів або пневмонії. В першому випадку після ознобу підвищується температура тіла, з'являється нежить, невеликий кашель — сухий або з виділенням деякої кількості харкотиння. У ви­падках розвитку пневмонії температура тіла може значно підвищуватись, кашель стає докучливим, може виникати відчуття легкого болю в грудній клітці, без певної локаліза­ції. Взагалі мікоплазменна інфекція розвивається поступо­во, хоч бувають випадки і раптового її початку. Хвороба виявляється у формі поодиноких випадків та епідемічних спалахів, особливо серед новобранців, у школ, інтернатах, гуртожитках. Захворюють першими щойно прибулі в новий для них колектив. Сезонного характеру ці захворю­вання не мають. Період від проникнення мікоплазми в ор­ганізм до перших проявів хвороби триває 12—14 днів.

Перебіг хвороби доброякісний, але іноді буває і тяж­кий. Це спостерігається тоді, коли мікоплазмена інфекція ускладнює грип або ураження органів дихання іншої при­роди. В таких випадках можливий затяжний перебіг пнев­монії чи приєднується тяжке порушення нервової систе­ми (менінгіт, менінгоенцефаліт та ін.). В неускладнених випадках хвороба в середньому триває 10—14 днів, у тяж­кій формі — до 6 тиж і довше.

Слід зауважити, що мікоплазми чутливі до відповідних антибіотиків. Отже, своєчасне звернення до лікаря і розпі­знання хвороби, як правило, забезпечують швидке одужан­ня і запобігають можливим ускладненням її.

Орнітоз — гостре інфекційне захворювання, збудником якого є мікроорганізм із групи хламідІй. Воно передається людині переважно від птахів: курей, качок, індиків, голу­бів, папуг тощо. Зараження відбувається головним чином повітряним шляхом. Збудник від хворого птаха виділяється з фекаліями, які забруднюють пір'я, пух. При висиханні разом з пилом збудник потрапляє в повітря, а звідти — у дихальні шляхи людей. У птахів орнітоз проявляється млявістю, постійним тремтінням, відмовою від їжі, задиш­кою, чханням, слизисто-гнійними виділеннями з носа, іноді проносом. Птахи перестають літати, нахохлюються, у них можуть з'явитися судороги, і вони гинуть. Зараження може відбуватись також при безпосередньому контакті з хворим птахом або через забруднені руки. Оскільки основним ре­зервуаром інфекції є птахи, на цю недугу хворіють пере­важно ті, хто працює на птахофермах або тримає домаш­ню чи декоративну птицю.

Період від зараження до перших проявів хвороби три­ває 7—20 днів. Захворювання починається гостро: озноб, головний та м'язовий біль, загальне нездужання, сухий ка­шель, біль у горлі, можливі тошнота і блювання. Темпера­тура тіла підвищується до високих цифр, шкіра обличчя червоніє, з'являються пухирчасті висипи на губах, запален­ня слизової оболонки глотки, іноді буває ангіна, виникають запального характеру зміни в легенях (пневмонія), можли­ві зміни і в інших органах та системах. Залежно від того, в яких органах та системах превалюють хворобливі зміни, перебіг хвороби може бути грипоподібним, у формі пневмонії або ж хвороба нагадує тиф чи менінгіт. Отже, в кожному конкретному випадку треба звернутися до лікаря, бо роз­пізнати хворобу іноді не так легко навіть досвідченому лі-лікареві. Для орнітозу характерний тривалий перебіг хворо­би, часто з періодичним загостренням та рецидивами. До­сить часто залишаються запальні зміни в легенях (хроніч­на пневмонія) або порушення діяльності нервової системи (невроз, вегетодистонія та ін.). Іноді хвороба затягу­ється і набирає хронічного перебігу, одужання настає не­повне. Такий перебіг, як правило, обумовлений несвоєчас­ним розпізнанням хвороби, неправильним лікуванням або передчасним його припиненням, порушенням режиму то­що. Щоб досягти бажаних наслідків у лікуванні хворих на орнітоз та в запобіганні поширенню хвороби, необхідно своєчасно звернутись до лікаря.