Спеціальна психіатрія

Сторінка 19

Частого, масивного сечопуску пiсля нападу переважно не спостерiгають. Тривалiсть нападу коливається вiд 0,5 до 20,0 год.

Диференцiйно-дiагностичнi критерiї. Велика кількість соматичних скарг, якi не стосуються якоїсь визначеної хвороби, вiдсутнiсть або незначне вираження органічних змiн, перiодичнiсть проявiв сомато-вегетативних порушень, їх сезоннiсть, добовi коливання больового синдрому i, що важливо, вiтального тонусу, самопочуття, а також позитивна реакцiя на антидепресанти, дають пiдстави запiдозрити, що соматичний “фасад” не є чимось супровідним, а проявом прихованої депресії.

Згiдно з дiагностичними критерiями з DSM-III-R, при будь-якій непсихотичнiй формi депресiї, в тому числі i прихованій, виникає не менше двох із наведених шести ознак: Поганий апетит.

Безсоння або сонливiсть.

Зниження активностi або втомлюваність.

Занижена самооцiнка.

Ускладнена концентрацiя уваги або труднощi в прийняттi рiшень.

Вічуття безнадiйностi.

Для диференційної діагностики використовують біологічну (аміназиновоеозинофільну пробу) Соматоформні вегетативні дисфункцiї (органні й системні неврози).

Функцiональнi псевдосоматичнi порушення в рамках системного неврозу мають такi прояви: 1. Синдром психоневрологiчних розладiв: – психогенна гiперестезiя; – психогенний головний біль; – психогеннi невралгiї; – псевдокорiнцевий синдром; – синдром “неспокiйних нiг”; – психогеннi дискiнезiї; – гiпоталамiчний синдром.

2. Функцiональнi розлади дiяльностi серця: – психогеннi кардiалгiї; – психогеннi розлади серцевого ритму; – кардiофобiя; – синдром псевдокоронарної недостатностi.

3. Судинна дистонiя: – артерiальна гіпотензiя; – артерiальна гiпертензiя.

4. Психогенний псевдоревматизм: – кiстково-м’язовi алгiї; – вегетативнi порушення; – синдром западання стулок мiтрального клапана.

5. Психогенна ядуха.

6. Психогенний абдомiнальний синдром: – розлади апетиту; – психогенна нудота i блювання; – функцiональнi запори i проноси; – абдомiнальнi алгiї.

7. Психогеннi урологiчнi розлади: – психогенна дизурiя; – психогенна цисталгiя.

8. Психогеннi сексуальнi розлади: – iмпотенцiя; – фригiднiсть; – передчасна еякуляцiя.

9. Психогеннi реакцiї шкiри (нейродерматит).

10. Термоневроз.

Вважають, що сомато-вегетативнi “маски” невротичного генезу розвиваються в людей, схильних до неврозiв або невротичного типу вiдреагування. У зв’язку з цим, вищеперераховані синдроми найчастiше виникають у людей, схильних до короткочасних чи бiльш тривалих невротичних реакцiй.

Згiдно з дiагностичними критерiями з DSM-III-R, наявнiсть 4 i бiльше з 13 нищеперерахованих порушень, якi виникають i перебігають нападоподiбно у виглядi своєрiдних “атак”, із великим ступенем вiрогiдностi вказує на схильнiсть до тривожно-фобiчного невротичного типу вiдреагування: Утруднене дихання (диспное) або вiдчуття ядухи.

Запаморочення, вiдчуття нестійкостi або непритомність.

Тахiкардiя або посилене серцебиття.

Тремтiння.

Пiтливiсть.

Задишка.

Нудота або абдомiнальний дискомфорт.

Дереалiзацiя i деперсоналiзацiя.

Затерплiсть або парестезiї.

Почервонiння (приплив жару) чи озноб.

Бiль або дискомфорт у грудях.

Страх смертi.

Страх збожеволiти або втратити контроль над собою.

В iнших людей пiсля перенесеної психотравми протягом мiсяця i більше спостерiгають деякi iз симптомiв: 1. Психотравмуючу подiю хворий знову i знову переживає принаймнi в одному з перерахованих варiантiв: – нав’язливi болючi спогади про психотравмуючу ситуацiю, які повторюються; – тяжкi сни, пов’язанi з цiєю подiєю, які повторюються; – виражене психiчне напруження при виникненнi ситуацiй, якi викликають якусь психологiчну асоцiацiю з перенесеною психотравмою.

2. Вперте уникнення подразникiв, які свiдомо чи пiдсвiдомо пов’язанi з перенесеною психотравмою: – зусилля, спрямованi на уникнення думок i відчуттiв, пов’язаних із психотравмою; – зусилля, спрямованi на уникнення дiй або ситуацiй, що нагадують про перенесену психотравму; – нездатнiсть згадати важливi аспекти психотравми (психогенна амнезiя).